14.06.2022 ІІ курс Г М -20 Зарубіжна література (комбінован. урок - 2 год.)

Тема заняття:  Джон Майкл Ґрін (нар. 1977). «Провина зірок». Американський письменник, автор книжок для підлітків та молоді, відеоблоґер.

1. Опрацювати статтю підручника

https://uahistory.co/pidruchniki/kadobyanska-world-literature-11-class-2019-standard-level/114.php

2. Переглянути презентацію.

https://www.youtube.com/watch?v=JgzmNGFJWJk

Написати конспект. Дати письмові відповіді на питання 1, 2, 4  у підручнику.

Написати паспорт твору. Переглянути однойменну кіно стрічку для зручності виконання завдання.

Надіслати конспект до 20.00 . Це заняття останнє у семестрі, прохання надіслати роботу вчасно для отримання семестрової атестації. 

14.06.2022 І курс П М - 21 Українська література (комбінован.зан. - 2 год.)

 Тема заняття : Українська література ХХ ст. "Розстріляне відродженяя". Новий етап в історії національної культури.

1. Прочитати матеріал. законспектувати.

Літературний процес ХХ — поч. ХХІ ст. визначається такими художніми напрямами, як-от модернізм, соціалістичний реалізм, постмодернізм.

Нагадаємо, що ще на початку ХХ ст. українська література вийшла на новий шлях ідейно-естетичного розвитку: закінчилася епоха реалізму, і на зміну йому прийшов модернізм. Формування нового літературного напряму відбувалося під впливом національних традицій і європейського модернізму. У 1920-х роках ця тенденція зміцнилася. Модерністська українська література позначена багатою художньою палітрою — імпресіоністичною (Микола Хвильовий), експресіоністичною (М. Куліш), символістською (П. Тичина), неоромантичною (Микола Хвильовий, Ю. Яновський), неокласичною (М. Рильський, М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович, О. Бургардт).

 Розстріляне відродження — літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. XX ст. в Україні, яке дало високохудожні твори в галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом. Термін «розстріляне відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, уживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-1930-х рр. За це десятиліття (1921-1931 рр.) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 р. в Україні нараховувалося 5000 письменників). Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 р., коли 12-13 травня стався арешт Михайла Ялового й самогубство Миколи Хвильового. Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало З листопада 1937 р. Тоді «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада, також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козо- ріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації.

2. Підготувати повідомлення про одного з представників плеяди митців "розстріляного відродження".

14.06.2022 ІІІ курс Г М -19 Українська мова за професійним спрямуванням ( контроль знань - 2 год.)

Шановні студенти, сьогодні останнє заняття з української мови. Роботу потрібно виконати до 20.00

Ретельно підготуйтесть  до виконання роботи.

 Бажаю успіху!!!

 Тема заняття: Контрольна робота

1. Повторити записи у зошиті.

2. Виконати тестові завдання.

Код доступу 9542602

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

14.06.2022 ІІІ курс М - 19 Українська мова за професійним спрямуванням ( контроль знань -2 год.)

 Шановні студенти, сьогодні останнє заняття з української мови. Роботу потрібно виконати до 20.00

Ретельно підготуйтесть до виконання роботи.

 Бажаю успіху!!!

 Тема заняття: Контрольна робота

1. Повторити записи у зошиті.

2. Виконати тестові завдання.

6561416

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

10.06.2022 ІІ курс Г М -20 Українська мова (контроль знань - 2 год.)

 Шановні студенти, сьогодні останнє заняття з української мови. Роботу потрібно виконати до 20.00

Результат проходження тестів впливатиме на семестрову оцінку.  Тому ретельно підготуйтесть до виконання роботи.

 Бажаю успіху!!!

 Тема заняття: Контрольна робота

1. Повторити записи у зошиті.

2. Виконати тестові завдання.

Код доступу 6504142

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

8.06.22 ІІ курс П М - 20 Українська мова ( Контр.роб. - 2 год.)

Шановні студенти, сьогодні останнє заняття з української мови. Роботу потрібно виконати до 20.00

Результат проходження тестів впливатиме на семестрову оцінку.  Тому ретельно підготуйтесть до виконання роботи.

 Бажаю успіху!!!

 Тема заняття: Контрольна робота

1. Повторити записи у зошиті.

2. Виконати тестові завдання.

Код доступу 7426905

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

8.06.22 І курс Г М -21 Українська література ( комбінован.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Драма - феєрія "Лісова пісня". Фольклорно-міфологічна основа твору.

1. Написати конспект матеріалу.

1. Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Проблематика твору.

Особливості  драми (як ліричного ряду)

1.       зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання;

2.       відтворення події, як живого процесу, що протікає в даний момент;

3.       наявність ремарок;

4.       поділ тексту на дії, картини, яви (останні часом відсутні);

5.       призначення твору для вистави на сцені:

«Драма живе лише на сцені: без неї вона як душа без тіла» (М.Гоголь)

 

Особливості драми, як жанру

1.       драматичний конфлікт;

2.       художнє відтворення подій повсякденного громадського й побутового життя (переважно сучасного письменникові);

3.       зображення людського горя і страждань без трагедійного загострення;

4.       викриття і засудження негативних суспільних та побутових явищ і недоліків у характеристиці персонажів, без комедійного загострення;

5.       закінчення твору благополучне або нещасливе для головного героя;

6.       діалогічний спосіб викладу художнього  матеріалу;

7.       прозова форма.

 

Особливі ознаки драматичної поеми:

• в її основі переважно психологічний конфлікт, конфлікт ідей, поглядів;

• тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

• ліричність, емоційність, навіяні поетичними прологами, по­святами, ремарками, монологами;

• білий п’ятистопний ямб, який дає змогу розмовляти в емо­ційно піднесеному тоні;

• ідейний зміст твору, завершення тієї або іншої сцени, розгор­тання певної думки часто підсумовуються афоризмом.

 

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;
• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;
• відбуваються надзвичайні історії; театральний ефект з безліччю театральних трюків.

 

«Лісова пісня» (1911 р.) — є завершенням власне жанрової трилогії «Кассандра» — «Камінний господар» — «Лісова пісня». Тобто це міфологізована трагедія. Трагедія порожньої душі, яка зреклася творчих засад життя. Це трагедія розплати за зречення та знайдення справжньої людської сутності ціною смерті. У ширшому аспекті — це трагедія поколінь епохи світових катаклізмів і катастроф. Висловити це можна було тільки в формі сучасного міфу, екзистенціального й синкретичного. Синкретизм «Лісової пісні» є її найважливішою структурною особливістю. В ній поєднується поезія, живопис та музика. Музична гармонія в п'єсі лежить в основі головної симетрії дії (повернення музики в смерті).

Філософська концепція останнього шедевру Лесі Українки — «Лісової пісні» (1912) — не вичерпується ні протиставленням людини та природи, людини суспільної та людини природної, ні уславленням безсмертної любові, ні проблемою взаємозв'язків мистецтва та життя. Увесь цей комплекс ідей перебуває на поверхні міфологізованого сюжету про сенс та зміст людської екзистенції. А людина в п'єсі — Лукаш. Його постать немов би закривається поетичнішим та трагічнішим образом Мавки. Але складний філософський час цього міфу, де поєднується час буття та пори року, — це ж4 час життя Лукаша. Перед нами — всуціль «життя людини»: від пробудження свідомого почуття до смерті під білим снігом. Ця коловерть — важкий шлях пізнання істини через зраду самого себе, через усвідомлення свого місця в світі. «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»,— каже Мавка Лукашеві. Трагічна єдність двох засад людського буття («своє життя» та «до себе», творчого, духовного) ставить саме Лукаша в центр драматичної дії. Образ Мавки втрачає самодостатність і отримує додаткове філософське значення як необхідну частку людського буття, відмова від якої загрожує духовною загибеллю. Мавка — це людська душа, без якої людина перетворюється на вовкулаку. Повернення до себе самого, до музики — це один із проявів того міфопоетичного принципу циклічності, на якому ґрунтується п'єса-феєрія. Цикли дня та ночі, пори року, цикл людського життя — та цикл пізнання самого себе, знаходження себе в смерті, початок — у кінці. Це і є третій цикл п'єси.

 Джерела та історія створення драми «Лісова пісня»

 «Лісову пісню» породила туга за рідним краєм (ліси Волинського Полісся). Тут образи рідної природи, легенди пралісу, мелодії почутих тоді пісень.

Вперше про Мавку Леся почула в селі Жаборинці. Рідну природу поетеса відчула дуже глибоко. Волинь вона любила палко, говорила, що в неї навіть вдача волинська і лісова душа.

Леся Українка часто бувала в сільських хатах, на сільських весіллях слухала дзвінкі пісні дівчат. Волинсько-поліський фольклор, міфологію поетеса знала досконало. Узнавала їх від дівчат – Білінької, Олександри; від дядька Лева з Нечемного (герой драми). У нього жили 3 доби.

«Лісову пісню» Леся написала за 10-12 днів. Перші струмочки драми беруть початок в лісах Звягельщини. Та основне джерело цього твору б'є в хащах та озерах Ковельщини. У 1882р. Косачі переїжджають з Луцька до села Колодязного під Ковелем.

«Лісову пісню» Леся Українка написала дуже швидко. Та задум тривав роками. Вперше драма надрукована 1912р. в журналі «Літературно-науковий вісник».

2. Переглянути відео за мотивами твору або прочитати драму. Написати паспорт твору. (Короткий зміст драми подаю)

На лоні весняної природи Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою, яка зачарувалася звуками Лукашевої сопілки. Зародилося кохання молодих сердець, забуяла від радості природа. На голос Лукашевої «веснянки відкликається зозуля, потім соловейко, розцвітає яріше дика рожа, біліє цвіт калини, глод соромливо рожевіє, навіть чорна безлиста тернина появляє ніжні квіти».

Письменниця малює перше соромливе кохання, перший поцілунок мрійливого юнака! Усе, що найкраще в людях, у людських стосунках, у цю мить спалахує для Лукаша яскравою зорею.

Але ж, спочатку невиразно, а потім усе рельєфніше, проступатимуть і ті перешкоди, ті бар’єри, що сковують людське щастя, людський вічний порив до прекрасного,— невільницьке життя в приватновласницькому суспільстві, деякі застарілі традиції. Мавка здивована, що Лукаш соромиться сказати дівчині про її красу, що він сам собі не знайде пари… Лісовик попереджує Мавку, що серед людей немає волі. Монолог Мавки, що наприкінці першої дії, сповнений тривоги дівчини за своє майбутнє.

У другій дії, що розгортається пізнього літа, конфлікт наростає. Цьому сприяють нові персонажі — мати Лукашева, вдова Килина та міфічний образ Марища («Того, що в скалі сидить»).

У третій дії лірична напруга сягає найвищої точки і йде до розв’язки. Вступна ремарка, що поєднує й опис осінньої, хмарної, вітряної, тривожної ночі, й портрет фізично знеможеної боротьбою, але нескореної духовно Мавки, й повідомлення про смерть дядька Лева, і натяк про крах господарства Лукашевої родини, наче віщує нещастя героям драми. Особливо велика увага тут зосереджена на трагічності Мавки, що в чорному вбранні й великій тузі притулилася до хати Лукаша.

Лукаш за зраду найчистіших своїх почуттів, що виявилися у взаєминах з Мавкою, за зраду любові тяжко покараний: Лісовик перетворив його на вовкулаку. Цим символічним епізодом письменниця увиразнює народні погляди на людину — хто зрікся духовного життя, загасив у собі порив до прекрасного, той перестав бути людиною. Але ж людина має в собі сили завжди, щоб з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу — через страждання, через усвідомлення своєї недосконалості, через самопізнання, добросприймання й добротворення. Пройшовши через таке очисне горнило, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття. А якщо й загине, то краплинка мудрості, придбана в цій боротьбі, залишиться людям.

Розв’язка — трагічно-оптимістична: нещасні — і мати Лукашева, і Килина зі своїми дітьми—в злиднях повертаються в село; Лукаш замерзає; Мавка у вогняному леті покидає людей; але ж боротьба за людину між вічно ворогуючими в самій людині величним, прекрасним з одного боку, і дріб’язковим, нікчемним — з другого, увінчалася перемогою прекрасного.

8.06.2022 І курс М - 21 Зарубіжна література ( комбінован.зан.- 2 год.)

  Шановні студенти, це передостаннє заняття. Прошу вчасно виконати завдання і надіслати конспект до 20.00

 Тема заняття: Т. Й. Транстремер. Лірика поета, розмаїття жанрів і тем. Художні образи.

1. Прочитати і записати конспект.

Тумас Транстремер — особливий поет зі своїм баченням творчого процесу. На його думку, джерелом поезії є лише підсвідомість, поезія має з’являтися з душі митця сама собою і ставати несподіванкою навіть для нього. Рішення написати вірш не може бути свідомим — поет не уявляв, як можна наказати собі це зробити. У житті Транстремера був момент, коли він намагався звернутись у творчості до актуальних тем, які його вразили. Під час роботи у колонії для неповнолітніх Тумас набув шокуючий соціальний досвід і написав про це вірш. Згодом він оцінив своє рішення як зовнішнє і невдале, а вірш назвав «нереальним і амбіційним».

Соціальні і політичні проблеми ніколи прямо не відображались у творах Транстремера. У 1970-ті роки, коли значна частина митців була занурена в актуальні події та відгукувалася на них творчістю, Тумаса навіть звинувачували в соціальній пасивності.

Однак поет слухався лише свого натхнення і вважав, що поезія не призначена для того, щоб давати читачеві відповіді на запитання, які його цікавлять у повсякденності. Тумас Транстремер був переконаний, що читач має бути співучасником захопливого творчого процесу, пережити такий самий стан натхнення, який пережив автор, побачити світ його очима.

Свою творчість Тумас Транстремер відносив до «широкої традиції, яку можна назвати модернізмом у поезії». Від французьких модерністів, якими захоплювався, поет запозичив бурхливу метафоричність і поєднав її з лаконічною й стриманою «шведською» формою. Постійне напруження між метафорикою віршів і їхньою формою створює знаменитий Транстремерівський погляд на світ. І це саме те, заради чого він взагалі пише свої вірші: «Поезія для мене — протилежність загальноприйнятим, звичним способам взаємодії з реальністю».

Поезії Транстремера складають враження коротких і одномоментних картинок, які фіксують наявний перед очима простір і час. Однак за ними розгортається інший вимір реальності, якийсь його містичний складник, розширюючи наше сприймання дійсності. З’являється відчуття таємниці і дива, що лежать в основі простих картин із повсякденного життя, які зображує поет. Для читача, здатного на натхнення, стирається межа між внутрішнім і зовнішнім світом. Реальністю у віршах Транстремера стає все, що можна собі уявити.

Улюблені віршові форми поета — верлібр, вірш у прозі і хайку.

Верлібри Транстремера є складнішою формою, ніж звичайний вільний вірш. Деколи посеред твору несподівано може з’явитися чіткий віршовий розмір і навіть рима. У його ліриці дослідники знаходять, як данину здобутій класичній освіті, взірці античних віршових форм. Наприклад, друга частина поезії «Чорні листівки» написана сапфічною строфою:

На середині життя смерть приходить

знімати мірку з людини. Візит цей

забувається, життя триває. Стрій

шиється в тиші.

Переклад зі шведської Лева Грицюка

Вірші у прозі Тумаса Транстремера також з’явилися під впливом французьких поетів. Транстремер уважав цю форму дуже європейською за духом і зробив усе, щоб вписати шведську поезію у європейський контекст. На його думку, «вірші у прозі дають особливий вид свободи».

Хайку Транстремер почав писати ще у 1950-ті роки, але провідною формою його творчості вони стали лише після інсульту, коли писати великі за розміром вірші через хворобу стало важко. Усі свої хайку він уперше опублікував у книзі «Велика таємниця», виданій 2004 року. Транстремер зберіг класичну форму цього японського тривірша (1 і 3 рядок — п’ять складів, 2 рядок — 7 складів). Зберіг він також і високу метафоричність. Тому сприймання його хайку вимагає особливих зусиль і неабиякої уяви.

Теми поезії Транстремера традиційні — природа, внутрішній світ людини, філософське осмислення життя і смерті.

2. Прочитати поезію і написати паспорт твору.

СПОГАДИ БАЧАТЬ МЕНЕ

Червневий ранок, коли зарано

прокидатись, але запізно, щоб знову заснути.

Я мушу вийти надвір у зелень, яка заповнена

спогадами, і вони проводжають мене поглядами.

їх не видно, вони повністю зливаються

із фоном, бездоганні хамелеони.

Вони так близько, що я чую їхнє дихання,

хоча й пташині співи оглушують.

Переклад зі шведської Юлії Мусаковської

7.06.2022 ІІІ курс М - 19 Українська мова за професійним спрямуванням ( практичн.зан.- 2 год.)

 

Тема практичного заняття: Особливості складання розпорядчих та організаційних документів. Наказ, розпорядження, постанова.

Мета:

Навчальна: надати студентам інформацію про особливості, нормативи оформлення розпорядчих і організаційних документів, види цих документів, класифікацію і системи документації;

Розвиваюча: розвивати навички оформлення розпорядчих і організаційних документів;

Виховна: виховувати культурного та грамотного фахівця.

 

План

1. Управлінська документація . Оформлення стандартних документів.

2.Наказ, розпорядження, постанова.

3. Практичне завдання:

 

Література

          Основна

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., 2003.

2. Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006.

3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2012.

Додаткова

1.    Мацько Л.І. Кравець Л.В. Культура українського фахового мовлення Навч. посіб. — К.: ВЦ "Академія", 2007. — 360 с.;

2.    Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум / Навчальний посібник / За ред. Т.В. Симоненко. – К.: ВЦ «Академія», 2009.– 272 с.

  

1.    Управлінська документація . Оформлення стандартних документів.

Управлінська документація – сукупність взаємопов'язаних документів, що застосовуються для вирішення завдань управління підприємством або установою і мають нормативно-правову силу.

Управлінська документація визначає спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначений для первинного спостереження за господарськими операціями як обов’язкова умова відображення їх в обліку. Документація відіграє також важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, забезпечує можливості контролю за зб ереженням майна господарства, раціональним його використанням. Вона має юридичне значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій. Використовують документацію для аналізу господарської діяльності, фінансового контролю, аудиту й документальних ревізій.

Основу документаційного забезпечення діяльності будь-якого підприємства становлять організаційні, розпорядчі й довідково-ін­формаційні документи.    Організаційні документи (статути, положен­ня, інструкції, правила) на тривалі строки закріплюють і регламенту­ють структуру, завдання, функції, обов'язки, права й відповідаль­ність органів управління та спеціалістів підприємства. Ці документи, що створюються на підприємствах, в установах, організаціях, фір­мах, разом із нормативно-правовим й, розпорядчими, довідково-ін­формаційними й документами колегіальних органів можна умовно віднести до документації із питань загальної діяльності.

 

2.    Розпорядчі документи: наказ, розпорядження, постанова.

Наказ – це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетен­ції, обов’язковий для виконання підлеглими.

Проект наказу створюється, як правило, у відповід­ному структурному підрозділі (виконавцем або керівником), підписується керівником структурного підрозділу, узгоджується з іншими посадовими особами установи, в компетенції яких знаходиться повне або часткове вирі­шення питання, про яке йдеться в наказі (заступником керівника установи, куратором питань, про які йдеться в наказі, юристом). До проекту наказу додають докумен­ти, що мотивують його доцільність.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті.     

Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вка­заний у самому наказі.

Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Накази бувають індивідуальними й нормативними:

Індивідуальні накази пов’язані з вирішенням питань трудової діяльності конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази— це безособові накази, які регла­ментують трудову діяльність усього трудового колек­тиву чи його частини (правила внутрішнього трудово­го розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо).

Розрізняють два види наказів:

– щодо особового складу (див. відповідну тему);

– з питань основної діяльності.

Накази з питань основної діяльності(нормативні на­кази) – це документи, які оформляють рішення керівника щодо організації роботи установи в цілому чи його структурних підрозділів (конкретні заходи щодо вико­нання директив вищих органів, планування роботи окремих структурних підрозділів тощо).

Накази складаються з таких реквізитів:

1. Повна назва установи, де видається наказ.

2. Назва документа.

3. Дата.

4. Номер.

5. Назва (заголовок) наказу (про що наказ).

6. Текст.

7. Підпис (посада керівника, підпис, ініціали, прі­звище).

Текст наказу складається, як правило, з констатуючої та розпорядчої частини.

Констатуюча частина складається зі вступу, де вказується причина видання наказу (наявність розпорядчого документа вищого органу тощо), аргументації (виклада­ються основні факти) та висновку (мета видання наказу). Розпорядча частина містить конкретні пункти, в яких викладається зміст наказу (заходи чи дії, строки, вико­навці, відповідальні тощо).

Витяг з наказу – це копія будь-якої частини оригіналу документа.

Витяги з наказів оформляються для вирішення питань виробничої діяльності установ.

Зразок:

ХАРКІВСЬКИЙ ЗАВОД ТОЧНИХ ПРИЛАДІВ

ВИТЯГ З НАКАЗУ № 76-к

22.04.2013 м. Харків

Про створення експертної групи.

З метою своєчасного і якісного виконання замовлення відповідно до умов контракту № 32 від 15.04.2013 р. між ХЗТП та компанією «Торн» (Швеція)

НАКАЗУЮ:

Керівником експертної групи призначити провідного ін­женера відділу технічного контролю Китаєнка О. Л.

Експертній групі завершити роботу над технічною доку­ментацією до 29.10.2013 р.

Директор (підпис)Г.К.Коробцов

З оригіналом згідно:

Секретар (підпис) Т.І.Афанасьєва

(печатка)

 

Зразок Скасування кадрового наказу:

 

 

Зразок 1 НАКАЗ 10.03.2020 р. м. Київ № 58 Про скасування наказу від 03.03.2020 р. № 45 У зв’язку з відмовою Іванова І. І. приступити до виконання трудових обов’язків з 05.03.2020 р., керуючись ч. 3 ст. 24 КЗпП України, НАКАЗУЮ: Скасувати наказ «Про прийняття на роботу Іванова Івана Івановича» від 03.03.2020 р. № 45 в зв’язку з тим, що працівник не приступив до виконання трудових обов’язків». «…»

 

Розпорядчі документи. Вказівка – це розпорядчий документ керівників єди­ноначальних органів державного управління переваж­но інформаційно-методичного характеру, пов'язаний із виконанням наказів, інструкцій.

Довідково-інформаційні документи. Довідка – це документ, який містить опис та підтвер­дження юридичних та біографічних фактів і подій, пов'язаних з діяльністю.

Особисті офіційні документи. Розписка – це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, доку­ментів тощо від установи чи приватної.

 

Особисті офіційні документи. Доручення – це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації.

Розпорядження – це правовий акт, що видається керівником або колегіальним органом з метою вирішення оперативних питань. Має обмежений термін дії та стосується вузького кола організацій, посадових осіб і громадян – виконавців розпорядження.

Розпорядження та наказ правовим статусом рівнозначні документи й можуть видаватися нарівні. Замість слова «наказую» у розпорядженнях використовують «вимагаю», «дозволити», «доручаю», «забезпечити», «зобов’язую», «пропоную».

Реквізити:

1.                  Назва структурного підрозділу.

2.                  Коди.

3.                  Назва виду документа.

4.                  Дата.

5.                  Індекс.

6.                  Місце видання.

7.                  Заголовок до тексту.

8.                  Текст, що містить такі частини:

-           констатуючу (вказується мета або причини видання);

-           розпорядчу (вказуються дії, які треба виконати, та особи, відповідальні за виконання).

9.                  Додатки (якщо потрібно)

10.              Посада відповідальної особи, її підпис та розшифрування підпису.

 

Постанова

Постанова – це правовий акт, що приймається вищими та деякими центральними органами управління з метою розв'язання найбільш важливих іпринципових завдань, що стоять перед цими органами, та встановленнястабільних норм і правил поведінки. Постанови приймаються Президією Верховної Ради України, Кабінетом Міністрів України та іншими органамиуправління.

Текст складається із двох частин: констатаційної і розпорядчої. Перша містить вступ, оцінку становища або посилання на розпорядчий документ вищої установи. У другій частині наводяться запропоновані постановою заходи, визначається виконавець (виконавці) та термін виконання. Підписують її дві особи: голова колегіального органу й керуючий справами
(секретар).

Реквізити:
-- герб України;

-- назва установи, що підготувала постанову;
-- назва виду документа (постанова);

-- дата;

--місцевидання;
--заголовок (стислий виклад змісту постанови); --підписи.
Зразок:
Герб України
Міністерство фінансів України
ПОСТАНОВА
від « » 20_р. м. Київ №

Текст постанови

I. Констатаційна частина.

II. Розпорядча частина.
ПОСТАНОВИВ (або ПОСТАНОВЛЯЄ):
1.
2.
3.
Керівник структурного підрозділу(підпис)Розшифрування підпису

Секретар (підпис)  Розшифрування підпису Зразок документу:

 

3.    Практичне завдання:

3.1. Напишіть наказ про переведення вас з денної на заочну форму навчання.

3.2. Розпорядження про подовження терміну відпустки у зв’язку з хворобою працівника під час планової відпустки.