1.11.21 ІІ курс П М - 20 Українська література ( комбін.зан.- 2 год.)

 Тема заняття: Богдан - Ігор Антонич. "Зелена Євангелія", "Різдво", "Коляда"

1. Опрацювати і коротко записати конспект матеріалу  С.131-133

https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html

2. Проглянути і законспектувати матеріал експрес уроку "Богдан - Ігор Антонич"

http://tsiganokolena.ho.ua/2020/04/20/2kul41/

або опрацювати підручник  на С. 134-138. 

Прочитайте поезію автора у підручнику.

3. Аналіз зазначених поезій ви зможете переглянути і законспектувати за посиланням ( конспектуємо лише аналіз поезій "Коляда", "Різдво", "Зелена Євангеліє" :

http://tsiganokolena.ho.ua/2020/04/20/2kul42/ 

Підсумок заняття:  виконати тестові задвання 

6863046

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

1.11.21 ІІ курс П М - 20 Зарубіжна література (комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття:  Михайло Булгаков "Майстер і Маргарита" як "роман - лабіринт". Життєвий ітворчий шлях автора.

1. Повторення вивченого матеріалу.

- Назвіть особливості модерністської літератури

- Назвіть метафору новели "Перевтілення"

- Назвіть проблематику твору.

- Назвіть алегоричний підтекст новели.

2. Перевірка дз

-Назвіть основні віхи життя М. Булгакова

3. Уважно переглянути сюжет "експресс- урок" 

https://www.youtube.com/watch?v=MtvFvatoo9M

4. Записати тезисно прочутий матеріал, зверніть увагу на наступні питання:

- де і коли народився М. Булгаков?

- які події в житті вплинули на формування особистості митця?

- які твори написав Булгаков?

- що найбільше турбувало письменника, чому мріяв про заслання за межі Союзу?

- яка доля роману "Майстер і Маргарита? хто є прототипом головних героїв?

3. Запишіть наступне: 

"Майстер і Маргарита" — це "роман у романі". Глави про життя Москви 30-х років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення Ісуса і Понтія Пілата, а також історію жертовної загибелі Христа).

4. Прогляньте відео "Чому варто прочитати роман "Майстер і Маргарита" ( у відео ви дізнаєтесь про особливості сюжету твору, про героїв і їхню роль у розкритті проблематики твору, зрозумієте ідею твору)

https://www.youtube.com/watch?v=QFzgVqiZlFU&t=23s

 Джерела роману

Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр. Життя в СРСР у 1920—1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо).

Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського

Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)

Історія створення “Майстер і Маргарита”

 Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.

1931—1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».

5. Визначте композицію сюжету, випишіть реальних і фантастичних героїв, тему, ідею і проблематику твору.

Події  в московській частині роману  відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня.

Єршалаїмські події –  суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.

6. Дайте відповідь на питання "Чому це роман - лабіринт?"

Домашнє завдання: написати контрольний твір на одну з тем:

- Значення творчості Й. В. Гете у світовому літературному процесі.

- Сутність протистояння Фауста і Мефистофеля в сюжеті драми Й.В. Гете "Фауст"

- Проблема відчуження особистості в новелі "Перевтілення" Ф. Кафки

- Світ радянської дійсності, біблійної давнини й фантастичної "дияволіади"в романі "Майстер і Маргарита" М. Булгакова.

29.10.21 ІІ курс ГМ -20 Українська мова (комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників.

1. Опрацювати параграф № 8 на С.24-25

https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html

2. Проглянути пояснення до теми заняття 

https://www.youtube.com/watch?v=QJHqblbMPbw

3. Виконати вправи на закріплення : 

Користуючись таблицею виконайте завдання:

Відмінок	Однина			Множина
	ЧОЛОВІЧИЙ РІД	ЖІНОЧИЙ РІД	СЕРЕДНІЙ РІД
Тверда група
Н.	Гарний	Гарна	Гарне	Гарні
Р.	Гарного	Гарної	Гарного	Гарних
Д.	Гарному	Гарній	Гарному	Гарним
З.	Гарний, гарного	Гарну	Гарне	Гарні, гарних
О.	Гарним	Гарною	Гарним	Гарними
М.	… гарному (-ім)	… гарній	… гарному (-ім)	… гарних
М’яка група
Н.	Осінній	Осіння	Осіннє	Осінні
Р.	Осіннього	Осінньої	Осіннього	Осінніх
Д.	Осінньому	Осінній	Осінньому	Осіннім
З.	Осінній, осіннього	Осінню	Осіннє	Осінні, осінніх
О.	Осіннім	Осінньою	Осіннім	Осінніми
М.	… осінньому (-ім)	… осінній	… осінньому (-ім)	… осінніх

 1. Розподіліть наведені прикметники за групами. (тверда, м'яка, мішана)

Веселий, лисяча, теплі, дужий, рання, пізня, остання, вчорашні, гарячий, мідний, чудовий, росяні, ясен, вовча, братній, земляна, прекрасний, білолиця, земна, хмарні, сині, хороші, тутешня, майбутній.

 2. Провідміняйте прикметники разом з іменниками.

Сергіїв зошит, круглолиций хлопець, пекучий біль, довгошиїй журавель, безкрає небо, відважний лицар, лисяча нора, Оксанин перстень, справжня радість.

 3. Прочитайте. Перепишіть, знайдіть прикметники, визначте їх відмінок.
Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 2. Айстри задумані, квіти останнії, Осені пізньої сльози багрянії (В. Сосюра). 3. І там ніхто мене вже не дістане, І срібен дощик йти не перестане (Ліна Костенко). 4. З нас кожен і міцнів, і ріс з гарячим серцем, небайдужим (О. Ющенко). 5. Соломії дуже сподобався Якимів план (М. Коцюбинський).

29.10.21 І курс П М -21 Українська література ( комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Михайло Коцюбинський. Життя і творчість письменника. Жанр новели у творчості митця. Модерна література.

1. Словникова робота. 
Український модернізм — сукупна назва для мистецьких процесів, що відбувалися на території України та поза її межами протягом 1890-х—1930-х років (і пізніше). Складова частина світового модернізму.

Проглянути відео і законспектувати все про особливсоті модернізму, його прояви в літературі.

https://www.youtube.com/watch?v=rPaiwR1vUDs

Основні теми модерністської літератури

 ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;

 знеособлення людини;

 напружене переживання скінченності життя;

 змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;

 критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.

2.Ознайомитися з матеріалами лекції, записати конспект твору.

 ОМИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864 — 1915) Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). 

Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання “Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884), “21-го грудня, на введеніє” (1885), “Дядько та тітка” (1885). 

Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал “Дзвінок” опублікував його вірш “Наша хатка”. В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданнях.

 На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю.

 За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання “Харитя”, “Ялинка”, “П'ятизлотник”, повість “На віру”, віршована казка “Завидющий брат”. Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.
На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію “Братство тарасівців”, з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці “Хо” (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності. Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904).

  Важливим моментом світоглядно-художньої еволюції Коцюбинського було оповідання “Лялечка” (1901). У “Лялечці” Коцюбинський постає визначним майстром психологічного аналізу. Зосередження уваги на психологічних колізіях стає визначальною рисою творчості Коцюбинського. Дещо окремо в доробку Коцюбинського стоять твори на теми з минулого українського народу — “На крилах пісні” (1895) і “Дорогою ціною” (1901). Їх єднає романтично-піднесена, героїчна тональність. 

Новела “Цвіт яблуні” була в українській літературі новаторською за темою: порушувалась проблема ставлення письменника до дійсності, говорилося, що митець за будь-яких обставин не може забувати про свій громадянсько-професійний обов'язок, повинен боліти чужим горем, як власним. До теми “Цвіту яблуні” Коцюбинський повертається ще не раз (цикл мініатюр “З глибини”, поезія в прозі “Пам'ять душі”, незавершений твір “Павутиння”, новели “Intermezzo” і “Сон”). 

Наступний розвиток української літератури Коцюбинський бачив у розширенні її тематичних та ідейних обріїв, пошукові нових художніх форм. У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання “Fata morgana” (Киевская старина, 1904), в якому вловив ті головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції.

 Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті “Fata morgana” (опублікована в квітневому номері “Літературно-наукового вісника” за 1910р.) належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями першої російської революції. 

Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 рр. крім другої частини “Fata morgana” М. Коцюбинський створює новели “Сміх”, “Він іде” (1906), “Невідомий”, “Intermezzo”, “В дорозі” (1907), “Persona grata”, “Як ми їздили до Криниці” (1908), “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, образки-етюди “Хвала життю!”, “На острові” (1912), а також повість “Тіні забутих предків” (1911). Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911 — 1912 рр. навіть жив у нього і написав там “Коні не винні” та “Подарунок на іменини”. Художні нариси “Хвала життю!” й “На острові”, написані влітку 1912р., — останні твори М. Коцюбинського. Пафосом торжества життя над смертю пройнятий нарис “Хвала життю!”. Лейтмотивом нарису “На острові” також є ідея безперервності, вічності людського буття. Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду. Мовна практика Коцюбинського — один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову. Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.

Домашнє завдання: прочитати новелу  "Intermezzo"

28.10.21 І курс П М -21 Українська література ( контроль знань - 2 год.)

 Тема заняття: Контрольна робота по творчості  Івана Франка

1. Повторення вивченого матеріалу.

- Де народився поет?

- В якій родині виховувався?

- Які збірки написав?

- Назвіть твори про кохання

- Назвіть провідні теми творчрсті І. Франка.

2. Перевірка дз. Студенти зачитують письмові відповіді на питання по твору "Сойчине крило"

3. Проходження тестування

Код доступу 6167787

 використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

28.10.21 ІІ курс Г М - 20 Українська література ( комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Павло Тичина. Основне з життя і творчості поета. "Арфами. арфами...", "О панно Інно", "Ви знаєете як липа шелестить...". Основні мотиви поезій. 

1. Коротко про життя митця. Перегляньте презентацію, запишіть конспект.

https://www.youtube.com/watch?v=OPW9lvjleT

Не такий , до якого ми звикли. Факти про особисте життя.

https://www.youtube.com/watch?v=FLga_TMsAPQ

2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБІРКИ «СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ»

1-ша  книжка поезій Павла Тичини із  незвичайною назвою «Сонячні кларнети» (тоді писалося «Соняшні»), вийшла друком в  1918 р. На обкладинці соняшники .

Кларнет — духовий інструмент. Назва його походить від латинського слова clavus, що означає ясний. Так названо інструмент за його звук — чистий, ясний, бадьорий.

Сонячні кларнети — музика сонця, а сонце — джерело усього  живого, символ життя, радості, розквіту, щастя. Винесений в  заголовок книжки цей незвичайний постать -символ якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Назва збірки — це поетичне вираження авторського розуміння гармонії Всесвіту. Вчитель . «Сонячні кларнети» — збірка Тичини, котра  стала епохальною книжкою поезій, про котру  заговорила вся літературна Європа. Василь Стус в  книжці «Феномен доби» пише, що «компліменти були великі». Школяр  – літературознавець. В  віршах збірки «Сонячні кларнети» поєдналися дві музи — Музика й  Поезія із  братом Живописом. Саме тому  картини заговорили звуками, звуки утворили полотна, слова засяяли барвами. До збірки Павло Тичина включив 44 найліпших  власних  твори, поєднаних поміж  собою змістом й  стилем. «Сонячні кларнети» відзначаються організованістю й симетрією: вони мають своєрідну увертюру — вірш «Не Зевс, не Пан...» й  поділяються на 3  тематичні групи.

До 1-ї  належить лірика із  пейзажними й  любовними мотивами. Це музичні, граційні, живописні вірші славетні уже  нам) «Гаї шумлять», «А я в  гай ходила», «Хор лісових дзвіночків» й  подібні , котрі  прочитали уперше : Глянула  ясно», «О люба Інно...», «Арфами, арфами...», В.  знаєте, як липа шелестить» й  інші. Поезії вражають красою постатей  й  глибинним розумінням законів природи. Цю групу віршів насправді можна назвати «світлою нотою збірки».

Друга група — це вірші про народне горе, принесене Першою світовою війною: «Хтось гладив ниви...», Ще  пташки...» В  них відчувається істинний  трагізм; поет майстерно передає найтонші настрої й  почуття.

 3-тя  група тематично поєднується із  другою: Україна й революція («Одчиняйте двері...», «По блакитному степу», «Скорбна мати» й  інші). Поет з  позицій свого  розуміння добра й  зла, справедливості й  народної моралі осмислює, що несе революція рідному народові. Ці дві групи можемо назвати «скорботними нотами» збірки.

ЗБІРКА «СОНЯЧНІ КЛАРНЕТИ» В ОЦІНЦІ ЛІТЕРАТУРНОЇ КРИТИКИ

Літературознавець Олександр Білецький:

Буцімто тільки  прокинувшись, він (П. Тичина) відкрив очі на світ й  головне  начало всесвіту побачив в  ритмічному русі, гармонійному звукові, музиці. Цей ритм всесвіту й  є «сонячними кларнетами».

Поет Микола Бажан: Ні за яких обставин  не забуду тієї безсонної ночі дев'ятнадцятого року, коли мій друг приніс мені книжку із рясними соняшниками на обкладинці. Ми із  ним сиділи у  лісі при багатті адже  виїхали всім технікумом на заготівлю дров) й  читали, й  п'яніли, й  кричали із  радості, насолоджуючись красою українського слова, яке із  такою нечуваною нами досі музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося із  сторінок тієї книги.

Мені може здатися , що я стрибком рвонувся до глибшого розуміння владності і  таїнства української поезії...»

Критик Леонід Новиченко: «Сонячні кларнети» явили поета уже  сформованого й  високо оригінального у  художньому розумінні. Наче відбувся якийсь могутній внутрішній стрибок, в результаті  котрого  постало явище із  певних поглядів рідкісне в  всій слов'янській поезії тих часів. Звідки взяв молодий поет ці розливи сонячного світла, що струменять в  його віршах, ці пульсуючі ритми, що вібрують якоюсь космічною напругою й  дають підстави назвати автора так, як був якось  названий Ван Гог, — «художником світових ритмів»? Звідки прийшла до нього, врешті-решт, дивовижна, незрівнянна музика, якою усе  перейняте у  його поетичному світі, музика, що поступає не тільки як провідний принцип віршованої форми, однак  і  однією із  основ образної системи й  усього  світовідчуття поетового? Марно шукати відповіді на схожі  питання, тут — таємниця таланту».

Письменник Василь Барка: «Тичина-«клярнетист», ймовірно , був найвизначніший лірик всесвіту  у  власні  «клясичні» роки (1914-1924)».

Критик Юрій Лавриненко: «Автор «Соняшних кларнетів» став або  не першим в  світі поетом-символістом, котрий  поклав ритм у основу... твору: відчував ритм як «порядкуючу силу»,... як засіб... антихаосу у  творчості — житті — Космосі». 

Фразу В.  знаєте...» кажуть практично  пошепки, найближчим знайомим. В  Тичини цими словами розпочинається  один із найвідоміших віршів раннього періоду В.  знаєте, як липа шелестить...»

3. Робота над творами.

* * *

Ви знаєте, як липа шелестить
у місячні весняні ночі?

Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить…

Ви чули ж бо: так липа шелестить.

Ви знаєте, як сплять старі гаї?
Вони все бачать крізь тумани.

Ось місяць, зорі, солов'ї…
"Я твій" — десь чують дідугани,
А солов'ї!..

Та ви вже знаєте, як сплять гаї!

6 травня 1911

Ця поезія належить до жанру пейзажної лірики. Це оригінальна форма художнього пізнання людської душі. Вірш В.  знаєте, як липа шелестить...» — пейзаж-паралелізм, що пригадує фольклорні приклади , де картини природи пов'язуються із  душевними настроями, а події життя людини  часто замальовуються як певна паралель до явищ природи. Ось й  у  цій поезії єдність пейзажного образу й ліричного настрою відчутна надзвичайно  сильно. Духовна спорідненість ліричного героя із  світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі. Картини природи й  людські почуття чергуються:

Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі? — Пейзажний етюд
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі. -  Переживання ліричного героя
Кохана спить...
 

Такий паралелізм збуджує у  читачів роздуми й  переживання.

Риторичні запитання ("Ви. знаєте, як липа шелестить в  місячні весняні ночі?", "Ви  знаєте, як сплять старі гаї?"), риторичні окличні речення ("А солов'ї!.. Й  ви уже  знаєте, як сплять гаї!") привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини. Вражають інтонації цього твору, ніжність, мелодика слова, чаруюча принадність пейзажних картин незрівнянної української ночі. Вчитель . В  музиці "Сонячних кларнетів» оживає ніжна кохання , таємниці всесвіту , чари молодості, красота природи. Доказом цього є поезія «Арфами, арфами..."

- написати паспорт твору

 «Арфами, арфами...»

Критик Леонід Новиченко про вірш «Арфами, арфами...» сказав, що до збірки «Сонячні кларнети» епіграфом необхідно було б взяти цю чудову за власним  «золотим» мажором пісню юності, цей широкодзвонний, неначе і  насправді виконаний на арфі, гімн весні».

* * * Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий... Стану я, гляну я — скрізь поточки як дзвіночки, жайворон як золотий З переливами: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Любая, милая,— чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай. Там за нивами: Ой одкрий Колос вій! Сміх буде, плач буде Перламутровий... 1914 - написати паспорт твору О, панно Інно, панно Інно!     Я — сам. Вікно. Сніги… Сестру я Вашу так любив —         Дитинно, злотоцінно.     Любив? — Давно. Цвіли луги… О, панно Інно, панно Інно, Любові усміх квітне раз — ще й тлінно.         Сніги, сніги, сніги… Я Ваші очі пам'ятаю,     Як музику, як спів. Зимовий вечір. Тиша. Ми.         Я Вам чужий — я знаю.     А хтось кричить: ти рідну стрів! І раптом — небо… шепіт гаю… О ні, то очі Ваші. — Я ридаю.         Сестра чи Ви? — Любив… 1915 Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор майстерно застосувує  взаємодію музичного й  живописного. Він два рази  звертається до зорових постатей . Білим кольором зимового пейзажу («сніги») підкреслюється самотність героя, котрий мучиться й  страждає від любов . А думка-згадка, що кохання  загублено, подається в  супроводі такої промовистої деталі — «цвіли луги». Музикальність, котра  йде від логічних, ритмічних й  психологічних пауз, обірваних й  номінативних речень (Вікно. Сніги... Зимовий вечір. Тиша. Ми), від цілої системи синтаксичних повторів й  зорової образності, дає  поезії великої естетичної цінності. Переживання персонажа подібні  глибокі, що зорові враження переплавляються в  музичні, й  навпаки,— у  зорові. Приміром : «Я ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів» (зорові перейшли у  музичні); Й  раптом небо...шепіт гаю... О ні, то очі Ваші» (музичні перейшли у  зорові). Вірш «О панно Інно...» побудований  усього  із  2-х  восьмирядкових строф (рівновеликі ямбічні рядки скріплені 2-ма  римами), а скільки у  ньому трепетного почуття, щему,ніжності. Може здатися , перед нами звичайні прості слова. Однак  тисячі разів чуті слова письменник ввів в  власний  контекст, й  вони набрали особливої ритмічності і  образності, заграли, як відшліфований діамант, зблиснувши такою барвистою гамою злотоцінної кохання  й  ніжності.  відгук Станіслава Тельнюка про вірш «О панно Інно...»). Будь-яке  слово — мов клавіш. Будь-яке  слово — мов інший звук, інший настрій. Усе  йде на нюансах. Цнотливо. Чисто. Без ні одного  зайвого слова, яке може  зіпсувати усе  враження. Вірш — мов кришталевий палац, де усе  просвічує довкола  й  де не потрібно  ні барви, ні звука — усе  це замінює благородство граней чистого скла... Для таких поезій потрібен колосальний заряд почуттів. Подібні  поезії не пишуться кожного дня . Навіть Павлом Тичиною». Насправді, інтимні вірші П.Тичини «самі просяться у  музику». Мелодії до них створили М. Вериківський, М. Скорульський ( В.  знаєте, як липа шелестить...»), Г. Майборода («Гаї шумлять»), В. Верховинець («Ми дзвіночки»), П. Козицький ( «А я в  гай ходила»), П. Синиця ( Поглянула ясно...») й  В.  Морозов («О панно Інно...»). - написати аналіз поезії. Домашнє завдання: - Вивчити напам'ять один серед  віршів збірки «Сонячні кларнети»;  -  аналіз поезій "Одчиняйте двері", "Памяті тридцяти"

28.10.21 ІІ курс Г М - 20 Зарубіжна література ( комбін.зан.- 2 год.)

Тема заняття:  Михайло Булгаков "Майстер і Маргарита" як "роман - лабіринт". Життєвий ітворчий шлях автора.

1. Уважно переглянути сюжет "експресс- урок" 

https://www.youtube.com/watch?v=MtvFvatoo9M

2. Записати тезисно прочутий матеріал, зверніть увагу на наступні питання:

- де і коли народився М. Булгаков?

- які події в житті вплинули на формування особистості митця?

- які твори написав Булгаков?

- що найбільше турбувало письменника, чому мріяв про заслання за межі Союзу?

- яка доля роману "Майстер і Маргарита? хто є прототипом головних героїв?

3. Запишіть наступне: 

"Майстер і Маргарита" — це "роман у романі". Глави про життя Москви 30-х років межують з розповідями на біблійні теми (роман, який пише майстер, інтерпретує відому історію зіткнення Ісуса і Понтія Пілата, а також історію жертовної загибелі Христа).

4. Прогляньте відео "Чому варто прочитати роман "Майстер і Маргарита" ( у відео ви дізнаєтесь про особливості сюжету твору, про героїв і їхню роль у розкритті проблематики твору, зрозумієте ідею твору)

https://www.youtube.com/watch?v=QFzgVqiZlFU&t=23s

 Джерела роману

Реальні факти життя Булгакова та історії СРСР у 1920—1930 рр. Життя в СРСР у 1920—1930 рр., мистецькі організації, побут городян, репресії, долі митців тощо. Життя Москви та Києва, двох міст, з якими найбільше пов’язана діяльність митця. Враження від творів мистецтва («Демон», «Шестикрилий Серафим» М. Врубеля, полотна В. Васнєцова у Володи-мирському соборі у Києві, художня панорама «Голгофа» тощо).

Книжні. Е. Ренан «Життя Ісуса», Г. Сенкевич «Куди йдеш», А. Франс «Прокуратор Іудеї», Й. В. Ґете «Фауст», Гофман «Малюк Цахес», «Золотий горнець», твори М. Гоголя, філософія В. Соловйова, твори Ф. Достоєвського

Міфологічні. Євангельські легенди про Ісуса Христа, Понтія Пілата, Іуду та ін. Біблійні міфи про Диявола та поєдинок Христа з ним. Слов’янські міфи про відьом, демонів, нечисту силу. Європейські міфи (німецька легенда про народження Пілата, швейцарська легенда про неспокій Пілата і його муки тощо). Апокрифи (різні трактування долі Іуди, Пілата та інших біблійних персонажів)

Історія створення “Майстер і Маргарита”

 Відомо шість редакцій твору. Спершу письменник хотів написати «роман про диявола» — сатиричну фантасмагорію із вставною новелою про Христа і Пілата. Варіанти назв роману були такі: «Чорний маг», «Копито інженера», «Жонглер з копитом», «Син В (…)», «Гастроль (Воланда)», «Інженер з копитом» тощо.

1931—1932 рр. у роман увійшли образи майстра і Маргарити, а 1937—1938 рр. з’явилася остаточна назва — «Майстер і Маргарита».

5. Визначте композицію сюжету, випишіть реальних і фантастичних героїв, тему, ідею і проблематику твору.

Події  в московській частині роману  відбуваються у Страстний тиждень з 1(середа) по 4 травня 1929 року, а нічний політ доводиться в ніч на Пасхальну неділю 5 травня.

Єршалаїмські події –  суд над Ієшуа і страта відбуваються в п’ятницю 14 нісана. Попутно згадується, що Ієшуа приїхав в Ершалаїм в середу, 12 нісана, а закінчуються єршалаїмські події вранці в суботу 15 нисана. За староєврейським календарем це могло бути у 29-ому р.

6. Дайте відповідь на питання "Чому це роман - лабіринт?"

Домашнє завдання: написати контрольний твір на одну з тем:

- Значення творчості Й. В. Гете у світовому літературному процесі.

- Сутність протистояння Фауста і Мефистофеля в сюжеті драми Й.В. Гете "Фауст"

- Проблема відчуження особистості в новелі "Перевтілення" Ф. Кафки

- Світ радянської дійсності, біблійної давнини й фантастичної "дияволіади"в романі "Майстер і Маргарита" М. Булгакова.

27.10.21 І курс Г М -21 Зарубіжна література (комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Контрольна робота. Контрольний твір.

1. Повторення вивченого матеріалу. Декламація уривку з монологу Гамлета

2. Перевірка написаних зазадлегідь творів.

3. Опрацювання нового матеріалу.

1. Прочитайте матеріал лекції.  Занотуйте особливості кожного періоду романтизму у таблицю.

Німеччину вважають батьківщиною романтизму, адже саме тут наприкінці XVIII століття він почав свій шлях і панував до 40-х років ХІХ століття. Цей процес відбувався в складний для Німеччини час, коли вона значною мірою відставала у своєму економічному і соціально-культурному розвитку від інших західноєвропейських держав. Це була країна з феодально-абсолютистським ладом, політично роздріблена на окремі частини, всередині якої не відбувалося жодних прогресивних зрушень. На тлі такого загального занепаду в колах інтелігенції запанувало високе духовне піднесення — кращі її представники прагнули вирвати Німеччину з феодального сну. Надихнувшись ідеями Французької революції, гаслом якої було «Свобода, Рівність і Братерство», вони виступили проти соціального гніту, влади грошей і бездуховності, які панували в тогочасному суспільстві. Головним їхнім знаряддям у цій боротьбі стала художня література.

- Почалось усе з того, що в 1796 р. в університетському містечку Єна зібралася прогресивно налаштована молодь (філософи, письменники, вчені) і заснувала школу (гурток) так званого єнського романтизму. Звідси і виникла назва першого етапу німецького романтизму (1795-1805) — ранній, або єнський. Яскравими його представниками є брати Август Вільгельм і Фрідріх Шлегелі, Людвіг Тік, Новаліс. До цього ж періоду відносять і творчість Фрідріха Гельдерліна, який не входив до єнського гуртка. Важливою ознакою творчості ранніх романтиків є універсалізм. Представники цієї течії прагнули охопити у своїх творах буття в усіх його проявах; з цим пов’язано і те, що їхні твори мали яскраво виражений філософський характер. Єнські романтики проголосили культ геніальної особистості митця. Саме в людині мистецтва вони вбачали особистість, наділену даром осягнення сутності світу і здатну на його прогресивне перетворення. Так, Новаліс писав: «Поет осягає природу краще, ніж учений». Саме тому героєм багатьох романтичних творів є художник, музикант або поет. Значну роль єнські романтики відводили естетичному началу, адже вони вірили, що краса (і насамперед духовна) може врятувати світ. Не випадково письменники прагнули відійти від зображення конкретної історичної дійсності, а звертали увагу насамперед на внутрішній світ людини. І не випадково символом романтичної мрії і романтизму взагалі став прекрасний образ блакитної квітки, створений Новалісом.

- Другий етап розвитку німецького романтизму отримав назву гейдельберзький (18061815). Вона пов’язана з університетом у місті Гейдельберзі, де було створено потужний гурток романтиків, що переслідували дещо інші цілі, ніж єнські. Основними чинниками, які вплинули на розвиток романтизму в цей період, були наполеонівська окупація (армія французького імператора захопила всю Німеччину) і стимульована нею хвиля визвольного руху. Щоб підняти національний дух німецького народу, гейдельберзькі романтики, серед яких були відомі вчені-філологи брати Якоб і Вільгельм  Ґрімм, звернулись до фольклору. Вони свято вірили в те, що народні твори здатні підживити національну свідомість, підтримати віру німців у невмирущість їхньої культури, у торжество добра. Саме тому в цей час розвивається так званий фольклорний романтизм, який ґрунтується на німецьких народних казках, легендах і піснях. Як ви пам’ятаєте, брати Ґрімм уславились саме тим, що були збирачами і дослідниками фольклорних перлин німецького народу.

Франц Карл Хамер. Портрет Фрідріха Гельдерліна (1792)

Невідомий художник. Портрет Новаліса (друга половина XVIII ст.)

- Третій етап — пізній романтизм (1815-1848). Це період Реставрації в історії всієї Європи, позначений у цілому зростанням промисловості та розширенням торгівлі. Однак Німеччина залишалась переважно аграрною країною, в якій панували кріпацькі відносини. Індустріальний розвиток відбувався досить повільно, тривала політична боротьба за об’єднання німецьких земель, поширювались ідеї демократії (насамперед серед студентства). Усе це не могло не позначитися на розвитку романтизму. Центр романтичного руху переходить до Берліна (саме тому цей етап ще називають берлінським). Однак у подальшому місто втрачає свою провідну роль, оскільки романтизм поширюється по всій країні. Поступово в німецькій романтичній літературі відчутнішим стає трагізм. Автори менше звертаються до абстрактних філософських питань, а більше — до проблем реальної дійсності. У художніх творах звучить критика панівного ладу. Так, видатний представник цього періоду Ернст Теодор Амадей Гофман спрямовує нищівну сатиру проти карликових німецьких князівств, де кожен монарх вигадує свої закони (повість «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»). Дисонанси сучасної йому епохи відображено й у творчості вже знайомого вам з 9 класу Генріха Гейне, якого вважають найвидатнішою постаттю німецького романтизму. Так, у його «Книзі пісень» відчутно звучить тема соціальної нерівності. Невдоволення широких мас тогочасним життям призвело до німецької революції 1848 р., саме цей рік пов’язують із завершенням епохи німецького романтизму. Однак романтичні ноти і надалі звучатимуть уже в літературі німецького реалізму.

Домашнє завдання: написати конспект біографії Амадея Гофмана, прочитати твір "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер"

27.10.21 І курс П М -21 Українська література (комбін.зан.- 2 год.)

 Тема: Проза І. Франко. Новела "Сойчине крило"- жіноча доля в новітній     інтерпетації.   

1. Записати визначення.

Новела -  невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.

2. Записати конспект

Прозові твори І. Франка — одне з найвизначніших явищ української класики. Він є автором десяти романів і повістей, понад ста оповідань, новел і нарисів. У творах письменника широко показане життя робітників, селян, ремісників, інтелігенції.

Як прозаїк, І. Франко починав із реалізму: зображував громадські конфлікти, указував на соціальну достовірність людських характерів, змальовував переважно звичайних людей. Однак письменник розумів, що література постійно розвивається, тому митці наполягали знайти особливі художні засоби, нові жанри для передачі своєрідності епохи.

Тематика творів І. Франка

Робітнича тематика "Борислав сміється"
Селянська тематика "Ліси і пасовиська"
Про дітей і для дітей " Грицева шкільна наука"
Сатиричні оповівдання "Свиня", "Опозиція"
Історичні оповідання "Захар Беркут"
Тюремні оповідання "На дні"

Кохання… Про нього мріють, на нього чекають. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, але й тим духовним збагаченням, котре наповнює серце. Кохання — одне з найсвітліших, найвеличніших людських почуттів, неповторне і вічне, як життя, прекрасне і таємниче. Сьогодні ми ще раз поринемо у цю таємницю, познайомившись зі змістом оповідання «Сойчине крило». одним чи не найкращим твором Франкової малої прози. А. Крушильницький відзначав, що «Сойчине крило». зі збіркою « На лоні природи». — найбільш інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить у сім оповіданні любов на незвичайно високий п’єдестал — тримає її, що так…, із земських пут».

Ідейно-художній аналіз твору

Тема: змалювання жіночої долі в новітній інтерпретації. Головна героїня Марія дуже помилялася у своєму виборі, і це призвело до тяжких моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, намагається хоч у листі повернутися до нього.

Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим «естетом». до живого чоловіка з почуттями та емоціями.

Ідея: возвеличення кохання як найвищого почуття; засудження помилок, за які доводиться розплачуватися.

Проблематика:

✵ взаємовідносини в суспільстві, проблема людських стосунків;

✵ кохання, вірність і зрада;

✵ щастя.

У новелі письменник порушує питання про сенс людського буття; буття чоловіка, інтелігента зокрема, і жінки, яка прагне свободи, щастя.

Жанр: літературознавці називають твір І. Франка «Сойчине крило». по-різному: і повістю, і новелою й оповіданням. Для новели — твір завеликий, для повісті — мало героїв і сюжетних ліній, для оповідання — дуже драматична, напружена дія з несподіваним фіналом. Більшість схиляється до визначення «Сойчиного крила». як новели.

Композиція: «твір у творі». твір з обрамленням. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа упродовж кількох годин, та сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності.

Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, в канву якого вплітається лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає твору психологічного напруження.

Уперше в українській прозі І. Франко вводить прийом розлогого листа, з якого ми дізнаємося про взаємини закоханих Хоми-Массіно і Манюсі, про життєві пригоди головної героїні у пошуках щастя.

Сюжет твору напружений, динамічний, дві сюжетні лінії: розповідь про відлюдька Массіно, який занурився в егоїстичне, самозакохане життя і Манюсі, яка тікає від свого справжнього кохання у вир злочинного світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну.

Експозиція: герой-естет готується до зустрічі Нового року та свого сорокаріччя.

Зав'язка: лист від незнайомки.

Розвиток дії: історія кохання Марії до Массіно, ревнощі до сойки, втеча з практикантом, трьохрічне поневіряння героїні.

Кульмінація: герой-оповідач змінює свої погляди, починає розуміти справжнє життя.

Розв’язка: повернення героїні.

Позасюжетні елементи: описи (пейзажі, портрети), роздуми героя, коментарі.

Символіка новели:

Образ Сойки — символ самої героїні, символ волі, свободи.

Червона сукня з круглими цятками — символ вірності, збереження почуття.

Дзвінок — тривога, очікування чогось.

Ліс — гармонія людини і природи.

Крило — символ душі.

Подвійне сонце — подвійне життя: одне в побуті, інше в душі.

Характеристика образу Марії. Психологія душі Марії.

Сенс буття Марії полягав у пошуках щастя. Вона мріяла про різні світи про волю, достаток, палке кохання. Та доля жорстоко покарала її за втечу, за зраду.

Наприкінці вона зрозуміла, що щастя було поруч. Повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов.

Її лист Хомі-Массіно — це сповідь зраненої душі, яка залишилася чистою, люблячою, терплячою. Кохання — велика сила, воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.

2. Прослухати аудіо запис новели (скорочено)

https://www.youtube.com/watch?v=I_EsqCjVazg

3. Робота над змістом твору
Напишіть відповідь на питання:

✵ Як склалося життя Марії після розлуки з Массіно, з якими чоловіками звела її доля, чи кохала вона цих чоловіків?