Тема заняття: Диспут "Чи варто виправдовувати Чіпку?"
1. Повторення дз.
- Який період життя українців розкривається у творі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
- Яка була первинна назва цього твору?
- Кого автор називає "пропащою силою?" Чому?
- Як змінюється поведінка Чіпки протягом різних періодів життя? Що зумовило ці зміни?
- Які почуття викликає у вас головний герой?
2. Скласти порівняльну таблицю Образ Чіпки
- дитина, юнак, дорослий
- господар
- син
- чоловік
- товариш
Шо викликає повагу і зневагу в образі?
3. Зачитування і аналіз таблиць
4. Студенти зачитують свої твори.
Зразок твору: “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
Добрий, з чуйним серцем, широкою душею, палкою вдачею – ось таким він постає перед нами. З напруженням я слідкую за розвитком подій. Тяжке голодне дитинство… Глузування однолітків, штурхани матері, наруга Бородая – такою була перша зустріч Чіпки з кривдою.
Юнацькі роки повні надій і сподівань. Та неправда підстерігає Чіпку: громада за хабаря відсудила його землю іншому. Пускається берега Чіпка: п’є, ображає матір, промишляє злодійством зі своїми товаришами-розбійниками. Та все ж знаходить юнак сили піднятися, кинути те нікчемне життя. Але несправедливість
у земстві розворушила те зло, що причаїлось у серці хлопця. Знову Грабіжництво, пияцтво, відчай. Чіпка намагається виправдати свої вчинки: “Хіба ми ріжемо. Ми тільки рівняємо бідних з багатими”.
Спочатку я теж виправдовувала Чіпку. Думала так: Чіпка, людина з сильним характером у тих складних соціальних умовах знаходить сили і сміливість протестувати проти зла, не кориться, захищає інтереси селян, наставляє їх на правильний шлях. Його мужність, сила духу, безкорисливість приваблюють мене. Та згодом, спостерігаючи за вчинками Чіпки, я замислююсь, і переді мною постають різні питання; “Хіба зло можна побороти злом? Чи можна жити спокійно, коли на твоїй совісті вбивство? А ненависть до всіх людей маємо право виправдати? Непошану до матері можна вибачити?”
Розмірковуючи, я дійшла висновку: зло – огидне, бридке, хто б його не вчинив. Які б мотиви не керували людиною, вона не має права позбавляти життя інших. Не можна ненавидіти всіх людей через те, що серед них є байдужі і злі, лицемірні і підлі, жорстокі і підступні, Грабунки, убивства зводять нанівець протест Чіпки проти несправедливості. Найблагородніші пориви перекреслюються злочином. Згадую слова І. Я. Франка:
Не може при добрі той жить,
Хто хоче злу й добру служить,
Бо, хтівши догодить обом,
Він швидко стане зла рабом.
Ці слова Каменяра влучно характеризують життя головного героя роману. З правдошукача Чіпка стає кримінальним злочинцем.
Я співчуваю йому, розумію, що соціальні умови штовхають його на криву стежку, перетворюють на “пропащу силу”, але виправдати його не можу, бо на ньому кров безвинних.
Домашнє завдання: підготувати повідомлення на одну з тем: Театр Корифеїв, родина Тобілевичів та український театр, Марія Заньковецька перша народна артистка України.
Немає коментарів:
Дописати коментар