Тема заняття: Валер'ян Підмогильний. Життєвий і творчий шлях. Автор інтелектуально-психологічної прози. Трагічна загибель митця.
1. Перевірка дз. Виступи студентів з повідомленнями.
2. Ознайомлення з різними інформаційними джерелами. Доповніть конспект цікавими фактами. Асоціативне гроно.
"Народжений у сільській місцині письменник зміг витравити з себе дух провінціалізму, «хуторянства» і заглибитись у загальнолюдські, «космічні» теми. Валер’ян Підмогильний разом з письменниками, які прагнули до Європи, не забував про своє походження, але він намагався, щоб його твори не були провінційними в найгір....."
У 2011 році було презентовано фільм, який зняли у Дніпропетровську. Документальний фільм про письменника-земляка Валер’яна Підмогильного. Це перша стрічка кіноциклу «Розстріляне відродження». Її творці відшукали і дослідили кілька невідомих фактів із життя письменника, а також простежили долю його дружини та сина.
Фільм про Валер’яна Підмогильного розпочинається даними його біографії: «Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 року у селі Чаплі на Катеринославщині. Батько – Петро Підмогильний – був родом із села Писарівка, землі своєї не мав, був конторником»…
«Дніпропетровський» період життя Підмогильного недостатньо вивчений. У приміському селищі Чаплі (зараз це частина мегаполісу), де виріс письменник, вже не лишилося ані його рідної хати, ні людей, які знали цю сім’ю. Проте творці фільму – режисер Наталя Огородня і краєзнавець Микола Чабан – змогли зібрати деякі нові відомості. Серед цікавих фактів те, що звичайна селянська сім’я Підмогильних прагнула дати своїм дітям гідну освіту і навіть наймала для цього вчителів. Крім того, ентузіасти відшукали будівлю школи, де він сам вчителював 1920-му році. За дивним збігом обставин, зараз – це приміщення літературного музею.
Валер’яна Підмогильного називають провісником європейського екзистенціалізму.
Запишіть визанчення:
Екзистенціалі́зм філософія існування , що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається як відповідальність за результат свого вибору. Основним положенням екзистенціалізму є постулат: екзистенція (існування) передує есенції (сутності). У художніх творах екзистенціалісти прагнуть збагнути справжні причини трагічної невлаштованості людського життя.
Дослідники кажуть: він на чверть століття випередив творчі пошуки французьких письменників-інтелектуалів, зокрема Сартра.
В українській літературі він був одним із перших, хто досліджував феномен селянського руху під проводом Махна. Відтак потрапив до списку «неблагонадійних», розказує дніпропетровський краєзнавець і журналіст, біограф Валер’яна Підмогильного Микола Чабан.
«Твір «Третя революція» – це твір, у якому Підмогильний спробував дослідити феномен махновського руху, «Третя революція» – це коли вже село пішло на місто. Він спробував відповісти на запитання, чому за Махном пішли мільйони селянства, як він зміг зрозуміти кривди селянські», – каже краєзнавець.
Серед розкритих творцями фільму про Підмогильного фактів – дані про долю його рідних. Дружина Катерина після розстрілу Підмогильного поневірялась по чужих квартирах і намагалася перевидати його твори, проте безуспішно. Її не стало у 60-ті. Син Роман, якого у таборових листах Підмогильний ніжно називає «Ромасиком», помер молодим через серцеву хворобу.
А втім, творці стрічки визнають: поки не дослідили у житті та творчості письменника ще декілька «білих плям». Зокрема, лишається загадкою його імовірна подорож до Парижа.
https://infogram.com/cikavi-fakti-pro-valeryana-pidmogilnogo-1hnq411v0xzk43z
7 фактів про В. Підмогильного
https://www.facebook.com/watch/?v=737779457137751
3. Інтелектуальна проза В. Підмогильного. Словникова робота:
Інтелектуальна проза - це група прозових творів (найчастіше романи), що сконцентрована на аналізі проблеми інтелектуального характеру та духовному світі героя. Окрім цього, у такому різновиді прози думка завжди переважає над формою.
Герої оповідань і повістей В. Підмогильного − живі люди, заглиблені в життя, мислячі, в постійних пошуках відповідей на злободенні питання життя − чи це скалічений робітник ("Старець"), чи це гімназисти ("Гайдамаки"), чи студенти ("На селі"), підлітки ("Важке питання", "Добрий Бог"). Коли вони стикаються з дійсністю, а їхніх душах виникає сум'яття, поряд з впевненістю − розчарування в тих ідеалах, які так гучно проголошувалися творцями нового суспільного ладу.
Підмогильний один із перших підняв і проблему голоду, показав причини цієї трагедії ("Проблема хліба", "Собака", "Син"), всебічно розкрив тяжкі роки боротьби українського народу з найрізноманітнішими ворогами (власними і зайдами) за свою незалежність, державність ("Остап Шаптала", "Третя революція" тощо).
4. Знайомство з романом "Місто"
Проблема міста і села не нова в мистецтві світовому і, зокрема, з українській літературі. По-різному вона розроблялася нашими класиками в XIX ст. Вона гостро постала перед суспільством і на початку XX ст., особливо в післяреволюційний період. Це насамперед проблема нових кадрів, які могли б змінити лице зрусифікованого міста. До міста потягнулася молодь, аби посісти там власне місце: одні мріяли заглибитися в науку, осягнути її, набути певного фаху, набратися розуму, щоб повернутися на село і будувати нове життя, інші просто мріяли “вийти в люди”, зайняти престижне місце, бути на щабель вище простого "селюка". Степан Радченко, головний персонаж роману "Місто", виїжджає з села з єдиною метою − здобути новий фах і повернутися до рідного села з новими знаннями. Настроєний трохи скептично, а то й вороже проти міста, проти тих "безглуздих крамарів учителів, безжурних з дурощів ляльок у пишних уборах". Згодом він змінює свою думку: "Не ненавидіти треба місто, а здобути". Степан розуміє, що сільська молодь може влити в місто свіжу кров, яка "змінить його вигляд і істоту, і він один із цієї зміни, що її від долі призначено перемогти".
Потрапивши в нове середовище, Степан Радченко поступово втягується в нього, стає виразником і захисником того, проти чого ще так недавно виступав. Згодом Радченко навчається в технічному вузі, захоплюється літературним життям, стає відомим письменником, входить в коло критиків. Підмогильний подає життя багатьох прошарків киян, в тому числі і літературні угруповання, зокрема через образ критика Світозара та поета Вигорського.
Поступово помічаємо, як змінюється і душа Степана. Неоднозначне виступає він у романі. В його душі постійно борються Добро і Зло. І в дечому він вагається, але все частіше може переступити через власне сумління, моральні принципи заради поставленої мети. Може, навіть принести в жертву людину і від цього не буде страждати. Отже, це неординарна особистість, не позбавлена волі, розуму. Дивиться на світ і на людські стосунки тверезо, часом виражає своє ставлення до всього скептично, з легкою іронією, з розумінням довкілля: "чарівного, привабливого і огидного, брутального", здерсва і гниле, моральне й аморальне в житті нашої славної, тоді ще "позаштатної" столиці" (Костюк).
Пройшовши через усі зваби і брудні кола міста, Степан Радченко, селянський хлопець, переміг, підкорив його. Він мав і силу волі, і твердий характер, тепер він відчуває, що перед ним, хоч і на якусь мить, можливо лише в уяві, лежить, колись йому вороже, а тепер покірне місто, "позначене вогняними крапками, і простягало з пітьми горбів гострі кам'яні пальці. Він завмер від славного споглядання цієї величі нової стихії...".
Героєві Підмогильного вірилося, що а місто вливається нова сила, яка здатна оновити не лише його, місто, а й усе життя молодої української держави. На оптимістичній ноті завершує свій роман В. Підмогильний.
Проте сам письменник бачив, відчував і знав, що все скінчиться досить трагічно не лише для таких, як Степан Радченко, а для всіх, хто тверезо дивиться на життя, хто міг спостерігати, співставляти, мислити.
Домашнє завдання: прочитати роман "Місто", скласти таблицю "Образи роману", жіночі образи порівняти; переглянути відео про твір, підготуватися до опитування.
https://www.youtube.com/watch?v=w6iT1yNBBqI
Немає коментарів:
Дописати коментар