1.12.21 І курс Г М -21 Українська мова ( комбін.зан.- 2 год.)

  Тема заняття: Апостороф. Позначення м'якості приголосних.

1. Перевірка дз.

2. Розгляд теми заняття

https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html

С. 90 параграф 29.

С.93 параграф 30

Переглянути відео з лайхаками з теми

https://www.youtube.com/watch?v=KpEagwi6qF4

3. Вправи на закріплення

1.Запишіть слова у три колонки: в першу – з м’яким знаком, у другу – з апострофом, у третю – слова, у яких ні м’який знак, ні апостроф не пишеться.

 Лук..яненко, возз..єднаний, від..святкувати, Брянс...к, різ...б...яр, без...іменний, мавп..ячий, рум...яний, нен...чин, міл...йон, бар..єр, з...ясувати, р..юкзак, на сторін..ці, кіл..ця.

 2 Робота з деформованим текстом.

        1 живи, Вік, вік учис… .

        2 ім…я, найкраще, Добре, багатство.

        3 Як на ноги, так за працю, зіп…явся, взявся.

        4 Не вчи, співат… ,а солов…я, орла, літат… .

3. Перепишіть слова, замість крапок поставте, де треба, м’який знак. Поясніть правила вживання м’якого знака.

Дяд..ко, пис..мо, емал.., памороз.., мороз.., постат.., близ..кий, бояз..кий, тон..кий, вуз..ко, тон..ко, пол..с..кий, в’юн..кий, держал..це, кружал..це, Ковал..чук, Медвед..чук, палац.., палец.., бац.., Хар..ків, Мозир.., шир..ма, сімдесят.., сім..сот, с..огодні, утр..ох, купец..кий, одес..кий, кавказ..кий, бас..ко, різ..ко, брин..чати, різ..бяр, дон..ці, стан..те, син..те, ріж..те, сон..кові, млин..кові.

4 Запишіть українською мовою. Поставте, де потрібно, м’який знак чи апостроф.

ГІредъявить, пятидесятилетие, имя, верфью, объединение, посвященный, вьет, племя, интервью, здоровье, Заполярье, разъезжать, пьют, кровью, Нарьян-Мар, Пятигорск, пядь, пьеса, Вьетнам, обязанность, безыдейный, трехъярусный, матерью, двухаршинный, дезинформация, честью, мягкий, льет, иятерка, карьера, бильярд, миллиард, павильон, месье, шампиньон, лосьон, виньетка, Кювье, Барбье, Вюртемберг, Вьентьян, фельетон, Кордильєри.

5. Виконати тести (допуск до 10.00 2 грудня)

Код доступу 1806453  використати цей код,

відкривши посилання
join.naurok.ua

1.12.21 І курс ПМ -21 Українська мова ( комбін.зан.- 2 год.)

 Тема заняття: Складні випадки написання прізвищ, географічних назв.

1. Перевірка дз.

Проблемні запитання

-Чому по-різному пишуть частини назв  міст Тернопіль і Сімферополь?

- Чому після ц пишуть різні голосні в географічних  назвах  Сицилія й Греція? 
- Порівняйте географічні назви В’язники, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв і Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань. Чому в одних назвах після приголосного перед я, ю, є стоїть апостроф, а в інших — ні?

Довідка: 
-За правилом дев’ятки;
 -Коли я, ю означають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться; 
-У назвах українських міст частина складного слова -піль є формою слова «поле» (Бориспіль, Крижопіль, Ольгопіль), а -поль утворено від грецького polis — «місто» (Маріуполь, Мелітополь, Нікополь, Севастополь, Тирасполь

2. Словниковий диктант

3. Розбір теми заняття

Проглянути відео, законспектувати правила у зошит.

https://www.youtube.com/watch?v=CIniAjkKUqo

або опрацювати параграф на С,132-134, 

4. Виконати вправи на закріплення. С. 134 № 2,3.

Домашнє завдання: Уставте потрібні літери (и, і, ї, е, є).

Соч.., Ч..л.., Р..чмонд, Єр..хон, С..ц..л..я, Аркт..ка, С..мфероп..ль, С..рія, Т..бет, Австр..я, Гр..нвіч, Чуваш..я, Кр..т, К..пр, Т..бет, Амер..ка, Флор..да, Р..о-де-Жанейро, Г..мала.., Ізма..л, Корс..ка, Пак..стан, Кр..т, Єг..пет, Мадр..д, С..нгапур, В..флеєм, Р..м, Балт..ка, Ват..кан, В..зант..я, Кембр..дж.

30.11.21 І курс Г М - 21 Українська мова ( комбін.зан.- 2 год.)

 Тема заняття: Орфографія. Орфографічна помилка. Ненаголошені е, и в корені слова.

 1. Ознайомитися з матеріалом, написати конспект.

Орфографія (від грецьк. ορθογραφία — правильно писати) має 4 значення:

1)історично сформована, уніфікована система правил, що визначають написання слів згідно з усталеними нормами, яку приймає і якою користується суспільство;

2)правила, що забезпечують однотипні написання в тих випадках, коли можливі різні варіанти;
3)дотримання всіма прийнятих написань;
4)розділ мовознавства, який вивчає та встановлює правила написання.

Орфограма — це написання, що вибирається з кількох можливих варіантів і ґрунтується на сформульованому й закріпленому в системі орфографії правилі.

Типи орфограм: буквені, небуквені. Види орфограм за графічним вираженням:

1)орфограма-буква;

2)орфограма-дефіс;

3)орфограма-риска (знак переносу);

4)орфограма-пропуск (написання слів окремо);

5)орфограма-контакт (написання слів разом);

6)орфограма-апостроф.

Орфографічне правило — це особлива коротка, чітка рекомендація-інструкція, у якій перераховуються умови вибору тихчи інших єдино прийнятих написань як зразкових.

Принцип правопису (від лат. principium — основа) — це те, що лежить в основі правопису.

Український правопис визначають 4 принципи:

 І. Фонетичний;

 ІІ. Морфологічний; 

ІІІ. Історичний (або традиційний); 

 ІV. Смисловий (або семантико-диференційний).

І. Згідно з фонетичним принципом слова записуються відповідно до літературно-нормативного звучання, тобто так, як вимовляються. За найновішими даними встановлено, що на 76,7 % правописні форми українських слів збігаються з власною транскрипцією.

          ІІ. За морфологічним принципом значущі частини слова — морфеми — пишуться однаково незважаючи на те, що в різних частинах того самого слова чи в споріднених словах вимовляються по-різному.

1)е, и на позначення ненаголошених голосних: весня́ни́й, де́рево,

мести́, теплохід́, число́, вес́ело, живопліт́;

2)о на позначення ненаголошеного звука перед складом з наголоше-

ним [у́]: чому́, зозуля́, голубка́ , кожух́, лопух́;

           ІІІ. Суть історичного (або традиційного) принципу полягає в тому,

що написання деяких слів, їх частин, окремих літер не можна пояснити ні вимовою, ні позиційними змінами сучасної української літературної мови. Такі написання здійснюються за традицією, так, як було прийнято в давній мові чи в певний історичний період, 

За історичною традицією пишуться:

1)літери ї та щ, які завжди позначають два звуки: короїд, з’їзд, їздо-

вий, солов’ї, твої, щука, хвощ, щоденник, пригорщі, хрящуватий;

2)букви я, ю, є, що позначають по два звуки: ящірка, колія, в’яз,

юнак, воювати, тримаються, єнот, кольє, поєднатися;

ІV. Смисловий (або семантико-диференційний) принцип полягає в тому, що різні написання слів та їх сполучень, які звучать однаково, залежать від різного лексичного значення.

До смислових написань належать:

1)розрізнення великої та малої літер у власних та загальних на-

звах: горобець — Горобець (прізвище), карась — Карась (прізвище), зелений барвінок — Зелений Барвінок (назва села).

Голосні звуки утворюються внаслідок дрижання голосових зв’язок. Ротова порожнина при цьому служить резонатором, форма якого залежить від положення язика.

Якщо язик відтягнутий до заднього піднебіння і вниз, звучить [а], підіймається трохи вище — [о], ще вище — [у]. Коли ж язик посунений до переднього піднебіння і вниз, утворюється [е], вище — [и], ще вище — [і].

Таким чином, голосні так межують один з одним: [е]—[и]—[і]; [а] — [о] —[у]. У вимові, а отже, й на письмі можуть сплутуватися чотири пари голосних, які творяться поряд: [е]—[и], [и]—[і]; [а]— [о], [о]—[у].

Правила опрацювати за підручником на С.86

https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html

2. Переглянути відео!!!!

https://www.youtube.com/watch?v=2Z3cdUgtPRQ

3. Виконати завдання: Вправа № 3 С.87, № 7 С.89 у підручнику.

https://pidruchnyk.com.ua/1168-ukrainska-mova-10-klas-avramenko.html

30.11.21 І курс Г М -21 Українська література ( комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: Михайло Коцюбинський. Життя і творчість письменника. Жанр новели у творчості митця. Модерна література.

1. Словникова робота. 
Український модернізм — сукупна назва для мистецьких процесів, що відбувалися на території України та поза її межами протягом 1890-х—1930-х років (і пізніше). Складова частина світового модернізму.

Проглянути відео і законспектувати все про особливсоті модернізму, його прояви в літературі.

https://www.youtube.com/watch?v=rPaiwR1vUDs

Основні теми модерністської літератури

 ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;

 знеособлення людини;

 напружене переживання скінченності життя;

 змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;

 критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.

2.Ознайомитися з матеріалами лекції, записати конспект твору.

 ОМИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864 — 1915) Михайло Михайлович Коцюбинський народився 17 вересня 1864р. в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі. Освіту здобував у Барській початковій школі (1875 — 1876) та Шаргородському духовному училищі (1876 — 1880). 

Коцюбинський почав пробувати свої сили в літературі рано, брався за поезію, переклади, нариси, та швидко головним полем його письменницької діяльності, справжнім покликанням стає художня проза. З перших спроб Коцюбинського-прозаїка до нас дійшли оповідання “Андрій Соловійко, або Вченіє світ, а невченіє тьма” (1884), “21-го грудня, на введеніє” (1885), “Дядько та тітка” (1885). 

Друкуватися Коцюбинський почав у 1890р. — львівський дитячий журнал “Дзвінок” опублікував його вірш “Наша хатка”. В цьому ж році він побував у Львові, встановивши творчі контакти з місцевими літераторами та видавцями, зокрема Франком. Поїздка поклала початок постійному співробітництву Коцюбинського в західноукраїнських виданнях.

 На початку 1891р. він їде в с. Лопатинці на Вінниччині, де поєднує роботу домашнього вчителя в родині місцевого службовця з поглибленим вивченням життя села, народної мови, культури і розпочинає серйозну літературну працю.

 За один 1891 рік з-під його пера виходять оповідання “Харитя”, “Ялинка”, “П'ятизлотник”, повість “На віру”, віршована казка “Завидющий брат”. Твори привернули увагу літературної громадськості, засвідчили, що в українську прозу прийшов талановитий художник.
На початку 90-х рр. частина молодої української інтелігенції, перейнятої ліберально-просвітительськими ідеями, утворює організацію “Братство тарасівців”, з учасниками якої Коцюбинський деякий час підтримував зв'язок. Цей зв'язок відбився на його творчості. У казці “Хо” (1894) Коцюбинський підносить значення ліберально-просвітительської діяльності. Роки перебування Коцюбинського на урядовій службі в Молдавії і Криму дали життєвий матеріал для його творів “Для загального добра” (1895), “Пе-коптьор” (1896), “Посол від чорного царя” (1897), “Відьма” (1898), “В путах шайтана” (1899), “Дорогою ціною” (1901), “На камені” (1902), “У грішний світ”, “Під мінаретами” (1904).

  Важливим моментом світоглядно-художньої еволюції Коцюбинського було оповідання “Лялечка” (1901). У “Лялечці” Коцюбинський постає визначним майстром психологічного аналізу. Зосередження уваги на психологічних колізіях стає визначальною рисою творчості Коцюбинського. Дещо окремо в доробку Коцюбинського стоять твори на теми з минулого українського народу — “На крилах пісні” (1895) і “Дорогою ціною” (1901). Їх єднає романтично-піднесена, героїчна тональність. 

Новела “Цвіт яблуні” була в українській літературі новаторською за темою: порушувалась проблема ставлення письменника до дійсності, говорилося, що митець за будь-яких обставин не може забувати про свій громадянсько-професійний обов'язок, повинен боліти чужим горем, як власним. До теми “Цвіту яблуні” Коцюбинський повертається ще не раз (цикл мініатюр “З глибини”, поезія в прозі “Пам'ять душі”, незавершений твір “Павутиння”, новели “Intermezzo” і “Сон”). 

Наступний розвиток української літератури Коцюбинський бачив у розширенні її тематичних та ідейних обріїв, пошукові нових художніх форм. У п'ятиліття перед революцією 1905 — 1907 рр. Коцюбинський написав і опублікував оповідання “Fata morgana” (Киевская старина, 1904), в якому вловив ті головні зрушення у свідомості селянства і нові тенденції в еволюції соціальної психології села, які на повну силу виявилися під час революції.

 Революція остаточно відкрила світові нове село, а Коцюбинський без будь-якого втручання в текст оповідання продовжив його як другу частину повісті. Друга частина повісті “Fata morgana” (опублікована в квітневому номері “Літературно-наукового вісника” за 1910р.) належить до найвизначніших творчих досягнень Коцюбинського, пов'язаних з подіями першої російської революції. 

Провідним жанром малої прози Коцюбинського після 1901р. стає соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 рр. крім другої частини “Fata morgana” М. Коцюбинський створює новели “Сміх”, “Він іде” (1906), “Невідомий”, “Intermezzo”, “В дорозі” (1907), “Persona grata”, “Як ми їздили до Криниці” (1908), “Дебют” (1909), “Сон”, “Лист” (1911), “Подарунок на іменини”, “Коні не винні”, образки-етюди “Хвала життю!”, “На острові” (1912), а також повість “Тіні забутих предків” (1911). Під час поїздок на острів Капрі письменник часто зустрічався з Горьким, взимку 1911 — 1912 рр. навіть жив у нього і написав там “Коні не винні” та “Подарунок на іменини”. Художні нариси “Хвала життю!” й “На острові”, написані влітку 1912р., — останні твори М. Коцюбинського. Пафосом торжества життя над смертю пройнятий нарис “Хвала життю!”. Лейтмотивом нарису “На острові” також є ідея безперервності, вічності людського буття. Коцюбинський побував у багатьох екзотичних місцях — у Криму, Бессарабії, на Гуцульщині та в Італії, його листи переповнені враженнями від природи цих країв. Коцюбинський вражав своїх сучасників знанням природничих наук. Він проникав у таємниці природи через наукову літературу і власні спостереження. Це допомагало йому глибше, по-філософськи сприймати навколишній світ, краще збагнути і точніше відтворити життя людини в органічному зв'язку з усім світом. Природа і людина зливаються у нього в одне ціле, стоять в одному поетично-філософському ряду. Мовна практика Коцюбинського — один з яскравих прикладів широкого підходу до розвитку літературної мови. Не заперечуючи ваги різних стилів української літературної мови, слів-новотворів, оригінальних виразів, конструкцій, він головним джерелом збагачення мови літератури вважав загальнонародну розмову. Творчість Коцюбинського служить художнім прикладом уже не одному поколінню українських письменників.

Домашнє завдання: прочитати новелу  "Intermezzo"

29.11.21 І курс Г М - 21 Українська література ( комбін.зан. - 2 год.)

  Тема заняття: Контрольна робота по творчості  Івана Франка

1. Повторення вивченого матеріалу.

- Де народився поет?

- В якій родині виховувався?

- Які збірки написав?

- Назвіть твори про кохання

- Назвіть провідні теми творчості І. Франка.

2. Перевірка дз. Студенти зачитують письмові відповіді на питання по твору "Сойчине крило"

3. Проходження тестування

Повідомте учням

Код доступу 1807066 використати цей код,

відкривши посилання
join.naurok.ua

29.11.21 ІІ курс П М - 20 Українська література ( комбін.зан.- 2 год.)

 Тема заняття: Олександр Довженко "Зачарована Десна". Трагічна доля митця. Засновник поетичного кіно.

1.  Опрацювати параграф підручника на С.164 - 170 написати конспект

https://pidruchnyk.com.ua/1237-ukrliteratura-avramenko-11klas.html

або проглянути відео про письменника "Довженко - перший поет кіноматографу"

https://www.youtube.com/watch?v=BwbTqt6g9os

2. Прочитати твір "Звчарована Десна" скорочено С.172-176

- Записати план сюжету повісті.

- Написати аналіз повісті, характеристику героїв твору.

29.11.21 ІІ курс П М - 20 Зарубіжна література ( комбін.зан. - 2 год.)

Т ема заняття: Г. Аполлінер "Зарізана голубка й водограй", "Міст мірабо". 

Р.М. Рільке "Згаси мій зір", "Орфей, Еврідіка, Гермес"

1. Перегляньте експрес урок про Г. Аполлінера та його лірику і напишіть конспект у зошиті

1.   https://www.youtube.com/watch?v=ZwoeFzGGLLo

або працюйте за підручником С. 76 - 79 

дайте визначення Що таке каліграми???

Прочитати і написати аналіз поезії
Зарізана голубка й водограй

О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Марее
Єтто Лорі Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє

Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходи луна
Б’ють відгомоном до небес
Ви в сонну воду глядитесь
І погляд ваш вмирає десь
Де Брак де Макс Жакоб дерен
Що в нього очі як той Рейн
Де милий Кремніц волонтер
Вже може їх нема тепер
Душа ятриться з непокою
І водограй рида зі мною
А як вони іще живі
Десь б’ються на Північнім фронті
Тим олеандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті

Переклад М. Лукаша

Вірш «Зарізана голубка й водограй» написаний 1914 під впливом подій Першої світової війни. Вірш був надрукований за півроку до смерті Г. Аполлінера, у квітні 1918 р., в збірці “Каліграми. Вірші Миру і Війни”. Поет сприйняв війну як всесвітній апокаліпсис, що поставив під загрозу життя людства. Тому він відгукнувся на трагічні події схвильованим ліричним монологом, сповненим невимовного болю й глибокої тривоги за теперішнє і майбутнє. Твір побудовано за принципом антитези: з одного боку, природне життя — голубка, водограй, люди, а з іншого – кров і насильство. “Ранене” сонце на “багрянистім горизонті” стає символом загальної трагедії й надає твору попереджувального характеру – автор застерігає людство від небезпеки самознищення. Вірш має форму звернення до сучасників, яких розкидала по світу війна або забрала до себе смерть. Поета хвилює доля дівчат, що розцвітали для життя й кохання, але їм не судилося бути щасливими. Антитеза, побудована на паралелізмі (убиті — розквітлі), з особливою силою підкреслює протиприродність війни. Риторичне запитання: “Де ви дівчата Я вас питаю” залишається без відповіді. Образ водограю набуває значення символу скорботи, гіркого жалю з приводу передчасної смерті молодих. Печаль душі не виплакати, як не може скінчитися вода у водограї. Внутрішня емоційна напруга зростає у другій і третій строфах, де згадуються друзі поета. Звертання до друзів теж залишається без відповіді, бо мертві не можуть говорити. І знову “рида водограй”, а “душа ятриться з непокою”. У четвертій строфі виникає слабка надія: “А як вони іще живі десь б’ються на Північнім фронті”, однак її заступає образ закривавленого сонця. У кінці вірша поєднуються глибокий трагізм і віра поета у можливість спасіння людства. Олеандри “всі в крові”, але сонце не померло, воно — “ранене”, а значить, його, як і світ, ще можна врятувати.

«Міст Мірабо» став своєрідною візитною карткою любовної лірики XX ст. Це — щемливий твір про кохання, що без вороття спливає, немов води річки Сени, і про надію, яка, попри сум і розчарування, залишається «невгамовно жагучою». Але і в цьому шедеврі світової інтимної лірики Аполлінером залишився поетом великого міста — улюбленого Парижа. Лірична сповідь героя розгортається на тлі урбаністичного пейзажу й обертається навколо своєрідних емблем столиці Франції — річки Сени тамосту Мірабо. Ці образи, зберігаючи свою конкретність, увиразнюють ідею єдності плинності буття (річка) й непорушності його духовних опор (міст). Аполлінер, спираючись на нові естетичні засади, повернув у поезію реально-чуттєве начало. Ліричний герой творів поета сприймає світ через образ дитини урбаністичної цивілізації. Реальність зображується у своєрідному синтезі, нерозривному зв’язку і взаємовпливі внутрішнього світу людини і реальності

Міст Мірабо

Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Рука в руці постіймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Аналіз поезії "Міст Мірабо" 

Вірш «Міст Мірабо» — взірець інтимної лірики Аполлінера. У ньому кохання, що минає, протиставляється водам Сени, що завжди течуть під мостом Мірабо. Поет відтворив у цьому вірші ритм ткацької пісні XIII століття. Аналіз вірша “Міст Мірабо” допоможе підготувати літературний паспорт твору.

Назва: “Міст Мірабо” Рік: 1912 Збірка: “Алкоголі. Вірші 1898 – 1913”

Жанр: ліричний вірш
Стиль: кубофутуризм
Тема: кохання, що минає і швидко спливає.
Ідея: У вірші відтворений не лише сум розлуки, а й роздуми поета про саме життя, про плин часу.
Мотив: утвердження вічного життя цінності людського “я”
Основний композиційний прийом побудови вірша “Міст Мірабо” – психологічний паралелізм

Проблематика: кохання; життя та смерть;

тлінність і вічність; існування особистості.

“Міст Мірабо” образи та символи

Провідні образи: ріка Сена, міст, кохання, вода, час

Міст Мірабо — сталий образ, що не змінюється на відміну від інших, плинних образів цього вірша. Міст Мірабо – це  символ кохання, символ вічного, нетлінного, непідвладного часу.

У поезії “Міст Мірабо” вода втілює одвічний рух життя. У вірші «Міст Мірабо» поет пише про кохання, що минає. Тисячі закоханих стояли на мосту Мірабо і дивилися на плин Сени, та для кожної людини кохання неповторне, як неповторне воно для ліричного героя вірша Аполлінера. Сум від втраченої любові викликає в нього роздуми про час і про життя взагалі. Тому можна зазначити, що автор не обмежується темою кохання. У творі порушуються філософські проблеми: життя і смерті, тлінності і вічності, існування особистості. Одним із центральних є образ Сени, що невпинно котить свої хвилі. Це уособлення життя і часу, в якому, зрештою, все минає — і надії, і кохання, і розчарування. Категорія часу знаходить вираження і в інших образах твору — годинника, зміни дня й ночі.

Художні засоби “Міст Мірабо”

антитези (“вода бігуча – життя хода тягуча”, «журба і втіха крутнява шалена», «любов сплива — надія ж невгамовно, жагуча», « «минають дні а я ще є»

паралелізм (“любов сплива як та вода бігуча”);

рефрен (Хай б’є годинник ніч настає, Минають дні а я ще є)

Особливості вірша: відсутність розділових знаків.

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

2. Позгнайомитися з творчістю Р. М. Рільке ви зможете на С. 80- 86 у підручнику

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

3. Самостійно написати аналіз поезії Рільке

25.11.21 ІІ курс ГМ - 20 Зарубіжна література ( комбін.зан.)

  Тема заняття: Г. Аполлінер "Зарізана голубка й водограй", "Міст мірабо". 

Р.М. Рільке "Згаси мій зір", "Орфей, Еврідіка, Гермес"

1. Перегляньте експрес урок про Г. Аполлінера та його лірику і напишіть конспект у зошиті

1.   https://www.youtube.com/watch?v=ZwoeFzGGLLo

або працюйте за підручником С. 76 - 79 

дайте визначення Що таке каліграми???

Прочитати і написати аналіз поезії
Зарізана голубка й водограй

О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Марее
Єтто Лорі Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє

Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходи луна
Б’ють відгомоном до небес
Ви в сонну воду глядитесь
І погляд ваш вмирає десь
Де Брак де Макс Жакоб дерен
Що в нього очі як той Рейн
Де милий Кремніц волонтер
Вже може їх нема тепер
Душа ятриться з непокою
І водограй рида зі мною
А як вони іще живі
Десь б’ються на Північнім фронті
Тим олеандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті

Переклад М. Лукаша

Міст Мірабо

Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Рука в руці постіймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине

Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

2. Позгнайомитися з творчістю Р. М. Рільке ви зможете на С. 80- 86 у підручнику

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

3. Самостійно написати аналіз зазначених поезій поетів.

26.11.21 І курс П М - 21 Українська література ( комбін.зан. - 2 год.)

 Тема заняття: "Камінний хрест" - уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з рідною землею. Останній танець головного героя як символ трагізму прощання з рідним краєм.

1. Перевірка дз. 

- біографія В. Стефаника

- тематика творів, жанрове розмаїття

- назвіть причини еміграції українців у к.ХІХ поч.ХХ ст.

Прослухати аудіо запис твору.

https://www.youtube.com/watch?v=CyHNJZic0tk&t=53s

- перекажіть зміст сюжету новели "Камінний хрест"

- у чому трагізм твору?

- якими засобами психологізму користується автор?

2. Обговорення символіки твору.

Історія написання

В основу новели покладено реальний ’факт: Штефан Дідух (у творі Іван), односелець Стефаника, емігруючи до Канади, ставить на своїй нивці кам’яний хрест (який, до речі, і донині стоїть у Русові). У трагедії героя твору по краплі зібрано горе тисяч емігрантів, долею яких переймався письменник. Не раз проводжаючи на Краківському вокзалі земляків у далеку Америку, він постійно бачив опухлі від плачу очі, спечені губи, чув захриплі від стогону голоси.

За мотивами цього твору видатний режисер Леонід Осика в 1968 р. на Київській кіностудії імені О. Довженка зняв фільм «Камінний хрест», який увійшов у скарбницю найвизначніших українських кіношедеврів.

Літературознавці про твір. Новела «Камінний хрест» — це своєрід­не художнє дослідження душі головного героя Івана Дідуха, котрий про­щається із сусідами у зв’язку з виїздом до Америки. Від часу повернення з війська люди пам’ятають Івана у виснажливій праці. Щороку впрягав­ся поряд із конем і вивозив гній на свою нивку на кам’янистому горбі. Обкладав горб дерном, щоб дощі не змивали ґрунт, обробляв поле. Пра­ця зігнула його в дугу, і стали в селі прозивати Івана Переломаним.

Сповіді героя про своє життя вражаючі. Монологи, що є важливим засобом його індивідуалізації, обертаються насамперед навколо обра­зу горба, на якому Іван Дідух установив на пам’ять селу камінний хрест із вибитими іменами — своїм і дружини. Образ хреста символі­зує страдницьку долю селянина, який усе своє життя гірко працював і однаково змушений покидати свою нивку, бо вона не спроможна його прогодувати.

Змальовуючи історію життя сільського бідняка Івана Дідуха, котрий, як підсумок усіх своїх надлюдських зусиль, був безземельним, прозаїк розмірковує над тими моральними чинниками, що творять духовну сут­ність людини, і передусім — над проблемою зв’язку з рідною землею.

Творці експресіоністичного стилю відродили давню істину, що «не можна навіть зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити зорі», що весь космос є нерозривною цілістю. Саме про це йдеться насамперед у новелі. Так само, як кинутий у ставок камінь тривожить усе середови­ще, так Іван з конем і возом при праці «лишали за собою сліди коліс, ко­пит і широчезних п’ят Іванових», зрушуючи довкілля, бо «придорожнє зілля і бадилля гойдалося, вихолітувалося на всі боки за возом і скидало росу на ті сліди». Важливо ще й те, що колеса, кінські копита й п’яти Іва­на творять єдність своїм експресивним рухом, залишаючи сліди.

Дідух і його родина відчувають майбутню кризу-муку безуспішної боротьби всіх емігрантів за збереження своєї духовної ідентичності. Це передчуття викликає страшний біль. Автор матеріалізує його в такому образі: «Ціла хата заридала, як би хмара плачу, що нависла над селом, пірвалася». Тут хата Дідухів втрачає властивості реального об’єкта й пе­ретворюється на знак душевного стану родини (В. Пахаренко).

Камінний хрест. Образ хреста є символом страдницької хліборобської праці. (Це пам’ятник родині Дідуха, усім емігрантам; символ терпіння й титанічної марної праці; символ могили для людини, заживо похованої тяжким життям;символ страдницької долі народу-трудівника);

Горб (символ виснажливої селянської праці; тяжкої долі селянина; безталанності на батьківщині);

Прізвище Дідух. Прізвище головного героя новели «Камінний хрест» вказує на споконвічне хліборобське коріння.

П’яний танець Івана й Катерини (символ смерті, прощання-смерті з рідною землею);

Тужлива пісня про осіннє листя (символ туги, жалю, нещасливої долі); 

 Кінь (Муки, терпіння, безмежна працездатність, самовіддана любов до землі).

Хата (знак душевного стану родини)

Камінь (омертвіння душі, втрата духовного життя, сльоза, «як перла по скалі», розрив зв’язку з рідною землею)

Поріг (почуття героїв у крайньому, майже неможливому прояві)

Домашнє завдання: конспект біографії В.Винниченка, читати "Момент"

26.11.21 ІІ Г М -20 Українська мова ( комбін.зан.- 2 год.)

  Тема: Активні і пасивні дієприкметники.

1.  Ознайомитися з матеріалом, записати конспект у зошит.

Дієприкметники
Активні Ознака предмета за дією, яку він сам виконує Жевріюча надія (надія жевріє), атакуючі бійці (бійці атакують), зав'ялі квіти (квіти зав'ялі)		Пасивні Ознака предмета за дією, яку виконує над ним інший предмет Викопаний скарб (хтось викопав), підписана заява (декан підписав), розбитий посуд (брат розбив)
Теперішнього часу Темніючий від часу	Минулого часу Потемнілий від часу	Минулого часу Пещене дитя Витолочена трава

Активні дієприкметники теперішнього часу

Від перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду	Дієслово (основа теперішнього часу)	+ суфікси -уч -, - юч -, -ач-, -яч- :
	Атакуй -уть Рев -уть Дриж -ать Тремт - ять	Атакуючий (боєць) Ревучий (потік) Дрижачий (голос) Тремтячий (пес)
Обмежені вживанням: синіюче небо, бажаючі (можливо, але небажано), перевиконуючий план робітник - робітник, який перевиконує план Зовсім не утворюються дієприкметники від дієслів на -ся : рос. развивающийся - той, що розвивається, учащийся - той, хто навчається

 

Активні дієприкметники минулого часу

Лише від неперехідних дієслів доконаного виду	Дієслово (основа інфінітива)		+ суфікс -л-
	Посиві - ти Осі(с) -ти Змарні - ти Достиг(ну) - ти		Посивілий (чоловік), осілий (сніг), змарніле (обличчя), достиглий (колос)
Зарослий Посивівший Прогнивший		Зарослий Посивілий Прогнилий
-ш- , -вш- збереглися лише в кількох давніх словах на зразок перемігший

 

Пасивні дієприкметники минулого часу

Творяться від перехідних дієслів доконаного і , рідше, недоконаного виду	Основа інфінітива (зміни звуків)	+ суфікси -н-, -ен-, -т-
	Поло -ти Прописа-ти Склеї-(ї/є)ти Побіли-(и/е)ти Ратифікува-(у/о)ти Застосовував-ти	Полотий (полений) Прописаний Склеїний Побілений Ратифікований Застосовуваний

 

Пасивні дієприкметники бувають доконаного і недоконаного виду і завжди минулого часу, але

 

дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом -ува-, -овува-, можуть мати значення часу
Минулого Застосовуваний колись, вирощуваний раніше	Теперішнього Застосовуваний сьогодні, вирощуваний цього року

Можливі чергування:

[д]-[дж] -погодити - погоджений;

[зд]-[ждж]-об'їздити - об'їжджений;

[г],[з]-[ж]- зберегти - збережений;

[с]-[ш]- оголосити - оголошений;

[к],[т]-[ч]- сікти - січений

Проглянути відео підготовка до ЗНО. Доповнити конспект.

https://www.youtube.com/watch?v=iQqIpaSQqUg

 2. Вправи на закріплення

Розподільний диктант

Запишіть дієприкметники у дві колонки : А- активні, Б- пасивні

Незагороджений, працюючий, переконаний, закручений, посивілий, керуючий, бажаний, знижений, почорнілий, напоєний, нев'янучий, зів'ялий, повідомлений, діючий, оновлюючий, оновлений, досліджений, зашитий, випрасуваний, зображений, відтворюючий, відтворений.

2.) Від поданих дієслів утворити:

А) активні дієприкметники теперішнього часу:

1. Думають;
2. Керують;
3. Тримають;
4. Сяють.

Б) активні дієприкметники минулого часу :

1. Розквітнути;
2. Постаріти;
3. Змерзнути;
4. Засохнути;
5. Почорніти.

3.) Відредагувати речення:

1. На долю нашого покоління випали завдання рішати наболівші проблеми сучасного.
2. Застарівши обладнання рішили поміняти на нове.
3. Постраждавши під час аварії на ЧАЕС терміново направлялись в лікарні Київа та області.
4. Випускники радо вітали свого бувшого класного керівника.
5. Це зауваження не торкається усіх ,пропускаючи учобу по хворобі.
6. Посивівший дідусь сидів на призьбі і щось читав.
7. Зарослий бур'яном сад все ще давав врожай.

Домашнє завдання: виконати вправу  № 2 С. 59