Тема заняття: Євген Плужник "Вчись у природи творчого спокою", "Ніч... а човен - як срібний птах!.." Творча біографія поета. Сповідальність, філософічність лірики.
1. Опрацювання теми заняття.
Євге́н Па́влович Плу́жник (літературний псевдонім Кантемирянин; 26 грудня 1898, Кантемирівка, Воронізька губернія — 31 січня 1936, Соловки) — український поет, драматург, перекладач.
Народився у слободі Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії (Східна Слобожанщина).
Деякий час вчився у Воронезькій гімназії (виключений за участь у нелегальних гуртках), пізніше — у Ростові-на-Дону, Боброві (Воронежчина). 1918 року родина переїздить на Полтавщину, де Є.Плужник працює вчителем мови та літератури. З 1920 навчався у Київському зоотехнічному інституті, в якому працював чоловік його сестри, навчання покинув, щоб стати актором. З 1921 поет навчавсь у Київському музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка, де вчився у відомого тоді професора Володимира Сладкопевцева разом із В. Строєвим та В.Осєєвою. Попри успіхи в інституті він був змушений покинути навчання через туберкульоз. З 1924 стає активним учасником організації «Ланка». У 1926 році хвороба загострилася, однак поет вижив («Ти знаєш, якщо дуже захотіти, можна і не вмерти…»). Лікування проходив у Ворзелі. Відтоді двічі на рік — в Криму або на Кавказі.1923 року Євген працював у редакціях, був перекладачем, а вечорами продовжував самоосвіту й писав вірші.
4 грудня 1934 заарештований НКВС. Звинувачений у належності до націоналістичної терористичної організації. В березні 1935 виїзною Військовою колегією Верховного суду разом з Г.Епіком, М.Кулішем, В.Підмогильним, О.Ковінькою та ін. засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінено на довготривале табірне ув’язнення на Соловках, де він помер від туберкульозу. Його останніми словами були «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася.
Реабілітований у серпні 1956.
Вчись у природи творчого спокою
В дні вересневі. Мудро на землі,
Як від озер, порослих осокою,
Кудись на південь линуть журавлі.
Вір і наслідуй. Учневі негоже
Не шанувати визнаних взірців,
Бо хто ж твоїй науці допоможе
На певний шлях ступити з манівців?
Жанр: класична любовна елегія
Збірка: «Рівновага»
Тема: човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ
Ідея: показ глибини і незбагненності світу
Художні засоби «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»: звертання: Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! апогея: І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і в горі глибини епітети: срібний птах, ненадійний човне порівняння: човне-як срібний птах Мариністично-символічна поетична мініатюра.
Композиційно складається с 2 строф. Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична мініатюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зливаються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікрокосмос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла.
4. Прослухати поезію "Ніч, а човен, як срібний птах..."
https://www.youtube.com/watch?v=d2X7wTI34Tw
Жанр: класична любовна елегія
Збірка: «Рівновага»
Тема: човен-як символ піднесеної душі ліричного героя,його романтичної мрійливості і закоханості в навколишній світ
Ідея: показ глибини і незбагненності світу
Художні засоби «Ніч.., а човен — як срібний птах!..»: звертання: Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! апогея: І над нами, й під нами горять світи. І внизу, і в горі глибини епітети: срібний птах, ненадійний човне порівняння: човне-як срібний птах Мариністично-символічна поетична мініатюра.
Композиційно складається с 2 строф. Вірш, що ввійшов до збірки «Рівновага» — «Ніч.., а човен — як срібний птах!..» — це мариністично-символічна поетична мініатюра, сповнена неоромантичного світовідчування. Вона нагадує симфонію, у якій почуття ліричного героя й морські краєвиди зливаються в один візерунок, характеризують макрокосмос і мікрокосмос душі ліричного героя, його бунтівливу вдачу. Водночас морська стихія є втіленням вічності, що підносить душу людини до космічних вершин, до абсолюту світла.
5. Аналіз творів.
Напишіть аналіз поезій.
-Назвіть провідні мотиви лірики поета.
- Які художні засоби переважають у поезіях ?
Вивчити одну поезію напам'ять на вибір.
Немає коментарів:
Дописати коментар