17.11.21 І курс П М -21 Українська література (комбін.зан.- 2 год.)

 Тема заняття: Утілення в образах Івана та Марічки народних уявлень про кращі моральні якості українців.

1. Бесіда: 

- Чому "Тіні забутих предків " назвали енциклопедією українознавства?

- Що спонукало автора до написання цього твору?

- Який край зображено у творі?

- Чому повість отримала таку назву?

- Які проблеми піднято у тексті?

- Назвіть основні сюжетні лінії твору. Навколо якого героя обертаються всі події?

- Які вірування та звичаї гуцулів покладені в основу повісті?

- Про що знав малий Іванко?

- Від кого навчився музики?

- Що розказував спузар Микола про створення світу? Від кого мудрощі?

2. Зачитування характеристики героїв.

ГУЦУЛ - дитя природи і живе з нею у більшій злагоді, ніж будь-хто. Природа входить у його душу чарівними звуками, казковими образами, якими він наділяє її явища, її рослинний і тваринний світ. І, навпаки, душа людська нагороджує красу і вертає її природі в своїх піснях: “ На що б око не впало, щоб не сталось на світі: чи пропала овечка, полюбив леґінь, зрадила дівка, заслабла корова, зашуміла смерека – все виливалось у пісню, легку і просту, як ті гори в їх давнім, первіснім житті!”

М. Коцюбинський

 Тема повісті розкривається через зображення формування характеру, життя і смерті Івана. З раннього дитинства хлопець виявив незвичайну спостережливість, замислювався над життям, часто дивився перед собою, а бачив "якесь далеке і невідоме". "Коли Іванові минуло сім літ, він вже дивився на світ інакше. Він знав вже багато". Саме через уявлення Івана-дитини й Івана-юнака, а також Марічки, пастуха Миколи, Палагни письменник розкриває світогляд, повір'я, легенди, уявлення гуцулів про різні злі сили: Арідника (злий дух), лісовиків, мавок, русалок, веселого чорта Чугайстра, про "всякі злі духи", які "заповнюють скелі, ліси, провалля, хати й загороди та чигають на християнина, щоб зробити шкоду".
Тема: Зображення на прикладі життя гуцулів гармонії людини і природи.

Проблеми, які ми знаходимо у творі: Яким є зв'язок людини і природи? Що дає натхнення для творчості? Якими повинні бути стосунки в родині? Що ми називаємо справжнім коханням? Яким повинно бути відношення до смерті? Як переплітаються язичництво і християнство? Чи існує зв'язок поколінь?
Ідея повісті "Тіні забутих предків" — гімн природі, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами. Щасливим можна бути лише живучи в гармонії з природою.

Поставивши за мету у своїй повісті показати психологію гуцулів, письменник відповідно до дійсності наділив їх фантастичним уявленням про оточуючий світ. І в пісні, і в праці, і в буденному житті — скрізь гуцули бачать містичні сили. Тому фантастичні образи і символи М. Коцюбинський використовує не стільки для того, щоб створити романтичну оповідь, скільки для того, щоб передати особливості духовного світу і характерів героїв.

Наші предки вірили, що весь світ, небо, повітря й уся земля населені богами та що вся природа жива, сповнена всякого дива. Уявлення про Бога й чорта є ключовими для християнської релігії і своєрідно відображають моральні норми: добро і зло.

- Які ще істоти оточували гуцулів?

Образи української демонології — це фантастичні істоти, наділені людськими властивостями, які можуть впливати на живу та неживу природу.

Щезник (Чорт, Лісовик) боїться людини. Він увесь порослий шерстю, на ногах має копита. У лісі пасе звірів, його отара — олені, зайці. Ведмеді, вовки і рисі — то їхні пси і коти. Вони пасуть і оберігають від зла свою отару. Іноді деякі мисливці укладають з лісовиками угоду, щоб насилали їм дичину, але то є гріх великий. Бо це нечисті духи. Інколи вони так водять людей, щоб ті не вибралися з лісу.

Чугайстир (лісовий чоловік) — дуже приязно ставиться до людей, розмовляє з ними, гріється біля вогнища, а по лісах знищує нявок. Він не носить ніякого одягу, а його шкіра покрита буйним волоссям. Людині не робить зла, а лише чемно запрошує до танцю, а відтанцювавши, відпускає. Деколи обороняє людей від шкоди.

Мавки (нявки) живуть у лісі та з’являються людям в образах молодих, вродливих дівчат. Як розтануть сніги, бігають горами і долинами і засаджують на них квіти. Відрізнити її від дівчини можна тим, що у неї ззаду видніються нутрощі. Там, де танцюють, трави не буде навік. Часом вони заманюють людей у безвість. Уберегтися від неї можна, лише скинувши сорочку і переодягнувши її навиворітю.

- Що символізують образи

 ВАТРА - 
СОНЦЕ-
ВОДА-
ГОРИ-

3. Записати інформаційну довідку: 

Сліпий народ у ярмі. Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий до 100-літнього ювілею М. Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову достеменно невідомо. Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ України. Та чомусь чарівності і казковості ми не помічаємо. Чи не тому що режиссер повинен був творити в рамках, поставлених тоталітарною системою? Радянський кінематограф вимагав показати відчай і дикість гуцулів, бо там не вистачало «Жовтневої революції і справедливої влади пролетаріату». (Зверніть увагу на титри до фільму)

Та, не зважаючи на утиски, фільм здобув світову славу. 
- Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран - прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр. 

Завдання:  пройти тести на платформі на урок код доступу 4628442