Тема заняття: Німецькомовна проза. Франц Кафка, життєвий і творчий шлях. Новела "Перевтілення". Зображення відчуження особистості.
1. Вступ. Законспектувати визначення.
Літературний процес жодної епохи не був таким важким, напруженим і суперечливим як у ХХ ст.. Це був час на зламі війн та революцій. Людина осмислює все пережите, а митці відображають у своїх творах. Виникає більше десятка течій і напрямів нереалістичного спрямування, що отримали назву модернізм. Вихідна позиція модернізму – життя абсурдне і тому неможливо відбити його засобами традиційної поетики.
Один із перших представників модернізму ХХ ст. – письменник-експресіоніст Франц Кафка. Німецький філософ Фрідріх Ніцше проголосив: «Померли всі боги, залишилась одна людина!», і людство опинилося на роздоріжжі думок, моралі, віри. Осягнути сучасність із погляду розуму виявилося неможливим, тому почалися активні пошуки
нових форм пізнання дійсності. Мистецтво теж знаходило нові способи відображення змін, що відбулися насамперед у людській свідомості. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу.
Модернізм (у перекладі з французької — новий, сучасний) — загальна назва напрямів мистецтва та літератури останньої третини ХІХ — початку ХХ століття, що відбили кризу культури й розрив із естетикою минулого.
Основні теми модерністської літератури
ізольованість особистості, її відчуження й приречення на самотність;
знеособлення людини;
напружене переживання скінченності життя;
змалювання мертвої механістичності сучасної цивілізації;
критичне ставлення до історії, зосередження на загальних засадах буття та ін.
2. Перевірка домашнього завдання.
- Що вам відомо про дитинство письменника?
- Які твори написав автор? Стильові особливості творчості
3. Знайомство з постаттю письменника через факти біографії митця.
«Я – Kavka (Kavka (чеський) – галка), у угольщика есть такая… Это моей родственнице живется лучше, чем мне. Правда у нее подрезаны крылья. Со мной этого делать не надобно, ибо мои крылья отмерли. И теперь для меня не существует ни высоты, ни дали…»Письменник, який говорить про себе, що для нього не існує ні висоти, ні далини; в щоденнику якого часто зустрічається слово «страждання» - це австрієць Ф. Кафка, знайомство з філософською прозою якого ми розпочнемо сьогодні. І мені б хотілося, щоб ви не тільки засвоїли основні факти його життя та творчості; розкрили його світобачення, зрозуміли зміст, концепцію світу та людини, проблематику оповідання «Перевтілення», але, в першу чергу, щоб ви відчули біль Кафки – гуманіста за людину, його небажання миритися з дійсністю, де все абсурдно та спрямовано проти людини, щоб ви відчули тривогу письменника за долю світу.
У своїй родині, а особливо у стосунках із батьком Ф. Кафка зазнавав тільки осудження та зневагу. Стіна нерозуміння здавалась прірвою, яка розділяла любов батька і сина. Батько придушив волю хлопця, позбавив його віри у власні сили і викликав до себе почуття страху, ненависті та відрази. Літературна діяльність не викликала захоплення у родині. Пізніше у своєму творі «Листи батькові» Кафка відобразить усі складності і тонкощі синівських почуттів, але, на жаль, він не наважився на відверту розмову з батьком. Ф. Кафка не зміг самоствердитись у своїй родині.
Твори письменника просякнуті безнадійністю людського існування, самотністю особистості у цьому світі. В його творах знайшли відображення особистий стан душі митця, а також тогочасні соціальні проблеми. Кафка, не зважаючи на свій песимізм, завжди співчував самотній і відчуженій людині, проявляв себе як гуманіст. Трагічність його світосприйняття стала віддзеркаленням ХХ ст. Кафку вважають родоначальником літератури абсурду і чи не першим екзистенціалістом у світовій літературі, тому що, за думкою А.Камю, його творчість стала найбільш переконливим втіленням абсурдності життя.
Світовідчуття Кафки досить своєрідне. Він бачить навколишній світ, власне життя як втілення безглуздості, абсурдності, де щохвилини якість незрозумілі містичні сили (доля, влада, втілення сили) мають можливість увірватися в життя кожної особистості, щоб зганьбити її, насолоджуватися її стражданнями, безцільно прагнучи її знищити. Це концепція Кафки .
4. Робота над текстом. Бесіда.
- Хто такий Грегор Замза?
- Що з ним трапилося?
- Що вражає в його перевтіленні? Чи чинить опір цьому Грегор Замза?
- Ким був Грегор до перетворення?
Опишіть основні риси характеру героя
- Відповідальний, турботливий, чуйний до прекрасного, працьовитий, покірний.
- Як розвивалися стосунки Грегора і сім'ї з часом?
- Чому виникають такі взаємовідносини?
- Сімя розуміє, приймає перевтілення Грегора на комаху, намагається допомогти?
- ІЦо, на вашу думку, найстрашніше у творі?
Робота з міні – словничком Опрацювання термінів «метафора», «символ».
Для того, щоб краще зміст твору, його глибокий психологічний зміст та проблематичність світобачення головного героя твору, ми опрацюємо визначення «метафора», «символ». Законспектуйте , будь ласка, визначення у свої словники
Метафора —образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.
Символ - умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов'язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не зводиться до них, тяжіє до певного узагальнення,завжди має переносне значення.
- Яка головна метафора твору?
-Перевтілення Грегора в комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу,герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати в суспільстві навіть найнижчий щабель, і навіть у своїй родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце (з часу перевтілення Грегор постійно знаходився під замком у своїй кімнаті, не обідав із сім’єю за столом, не проводив час за розмовами із ріднею).
- Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення?
-Автор хоче показати абсурдність, проблематичність такого перевтілення, зберігаючи не лише людські розміри Грегора, а й наділяючи комаху людським розумом і душею (коли Грета принесла сніданок (грінки і молоко), Грегор спочатку діже зрадів, адже дуже любив цю їжу, але, спробувавши її, глибоко розчарувався, бо зрозумів, що тіло комахи не пристосоване до такої їжі, коли ж сестра принесла йому зіпсуті відходи, він (як людина) гидував ними, але організм комахи вимагав саме таких харчів, - тобто, людина змушена була робити те, що було для неї неприйнятним, - ось головна проблема метафоричного світобачення автора)цитати. Кафка категорично наполягав на тому, щоб не зображали велетенської комахи на обкладинці книги, тому що перевтілення – це метафора, образ невиправного людського відчуження, самотності, нерозуміння.
- Чи змінюється розмір головного героя у творі?
-Так. Спочатку у комахи людські розміри, коли ж Грегор помирає, його тіло покоївка змела на совок (тіло зменшилось)
- Чому, на вашу думку, автор «зменшив» розмір Грегора – комахи?
- Так Ф. Кафка хотів показати, як щораз збільшується прірва між відчуженою людиною та суспільством цитати.
- Які символи використовуються у творі? Поясніть їх роль.
-Кімната -символ внутрішнього світу Грегора(автор тричі змінює інтер’єр кімнати: спочатку це досить затишна умебльована кімната, потім – пустка, згодом – звалище непотрібних речей) цитати.
Двері- символ зв’язку Грегора із людським світом (сім’я інколи під час вечері привідкривала двері Грегорової кімнати, щоб він не почував себе самотнім, але так було тільки на початку) цитати.
Замок – символ людського нерозуміння, небажання зрозуміти і допомогти.
Після смерті Грегора автор називає членів родини не «батько», «мати», «сестра», а «пан», «пані», «дочка» - цим він символічно підкреслює розпад сімейних стосунків цитати.
- У чому полягає головна тема та проблема метафоричного світобачення у новелі«Перевтілення»?
Паспорт твору:
Основною темою твору є самотність людини в сучасному світі, приреченість, відчуженість. Цей стан виникає, коли людина переконана, що в цілому світі немає жодної людини, яка б розуміла і цінувала по достоїнству. Вона забирається в свою шкаралупу, припиняючи всі контакти із зовнішнім світом.
Відчуття самотності розглядається – як емоційний стан людини, пов'язаний з відсутністю позитивних емоційних зв’язків, або зі страхом їх втрати. Це свого роду пасивний стан, який викликає відчуття порожнечі, ізоляції від зовнішнього світу.
У наші дні в людей більше можливостей для спілкування, ніж коли-небудь. Телефон, інтернет, мобільні системи дозволяють зв'язатися з ким завгодно в будь-якій точці земної кулі. Але, всупереч цим можливостям, самотніх людей не стає менше. Самотня людина відчуває себе не такою, як всі, і вважає себе непривабливою особистістю. Вона стверджує, що її ніхто не любить і не поважає. Такі особливості відношення до себе супроводжуються почуттям злості , смутку, глибокого нещастя, почуттям жалю до себе. Самотня людина уникає контактів, сама ізолює себе від інших людей, вона очікує від інших тільки неприємностей, а від майбутнього – лиш найгіршого.
Чи згодні ви з думкою, що "Основні причини самотності полягають у ....:
1. Втрата сенсу життя, тобто пошук того, що забезпечує стабільність, добробут, різного роду блага.
2. Втрата віри в себе, в свої можливості.
3. Брак спілкування, підтримки рідних.
4. Відсутність взаєморозуміння, відторгненість, почуття знехтуваності, образи руйнують основу будь-яких відносин – довіру.
5. Постійна туга і смуток, що підсилює небажання людини вступати в будь-які контакти з зовнішнім світом.
6. Невміння бути відкритими, любити і приймати людей такими, які вони є...
Домашнє завдання: підготувати конспект біографії М. Булгакова
