понеділок, 4 травня 2020 р.

4.05.2020 ІІ курс ПМ - 18 Українська література

Шановні студенти, чекаю ваші роботи до 8.05.2020 ! У зошиті зазаначайте дату заняття за розкладом, прізвище і шифр групи.

Тема заняття: Сучасна проза. В. Діброва "Андріївський узвіз", Я. Мельник " Далекий простір".

1. Ознайомитися з матеріалами і записати конспект "Життя ітворчість В. Діброви.

Володимир Георгійович Діброва (*11 серпня 1951, Донецьк) - письменник, перекладач, есеїст. Народився 11 серпня 1951, у місті Донецьк. Батько - Георгій Савич Діброва, мати Нона Дмитрівна. Вчився у Київському університеті імені Тараса Шевченка, на факультеті романо-германської філології, відділ перекладачів (1968-1973). У 1985-1988 - аспірант Інституту літератури ім. Т.Шевченка АНУ. Тема кандидатської дисертації: "Творчість Флена О'Браєна і традиції народної культури" (захищена у 1988). Яскравий представник «андеґраундної альтернативи» 1970 — 1980-х років, що творилася паралельно до радянського офіціозу — у самвидаві. Дебютувавши наприкінці «перестройки» двома книжками в офіційному друці («Тексти з назвами і без назв», 1990; «Пісні Бітлз», 1991), він одразу став одним із найпопулярніших українських прозаїків, перекладеним у Німеччині, Польщі, Угорщині, Шотландії, США, Канаді. 1996 року в престижному американському видавництві «North Western University Press» (де друкувалися твори Кундери, Мілоша, Бродського та інших найвизначніших східноевропейських письменників) з'явився однотомник його вибраної прози «Peltse and Pentameron». В Україні тим часом його твори друкувалися в періодиці — найширший розголос здобули романи «Пентамерон» («Сучасність», 1-2, 1994), «Бурдик» («Березіль», 1-2, 1997), повість «День народження» («Кур'єр Кривбасу», 10, 1997), п'єси «Короткий курс» та «Двадцять такий-то з'їзд нашої партії (стенографічний звіт-опера)». За переклад роману Семюела Беккета «Уот» («Всесвіт», 9-12, 1990) Володимир Діброва нагороджений премією ім. Миколи Лукаша. Від 1994 року письменник живе й працює в США, викладає в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

2. Ознайомитися з матеріалами та написати конспект про Я. Мельника.


Закінчив українську філологію Львівського університету та аспірантуру Літературного інституту імені Горького. Член Спілки письменників України з 1989 р. Автор більше десяти книг. Пише різними мовами (крім української, зокрема, і литовською).
Живе між Литвою та Францією. Всі його книги прози українською мовою стали фіналістами "BBC Книги року" (2012, 2013, 2014, 2016), також "Книжки року", а роман "Далекий простір" — Книгою року 2013 за версією BBC. Він також отримав премію Валерія Шевчука. За межами України більше відомий як автор прозових книг, які потрапляли в короткі списки «Книги року» в Литві, були номіновані на Європейську літературну премію[1], а також визнавалися Книгою року у Франції. Його творчість перекладалася англійською, французькою, німецькою, італійською, есперанто, азербайджанською, румунською, хорватською, російською та іншими мовами. Роман «Парії раю», схвально прийнятий паризькими критиками, видало французькою мовою одне з найбільших французьких видавництв Robert Laffont.
В 2017 р. видавництво Agullo editions видало роман “Далекий простір” французькою мовою (Espace lointain). Роман отримав високу оцінку центральних французьких ЗМІ (Le Monde, Telerama, Point та інші) і став Книгою року у Франції та франкофонських країнах (премія Libr’a nous). В 2018 р. “Далекий простір” увійшов у п’ятірку фіналістів Європейської премії Utopiales, разом з романами двох англійських, німецького та шведського письменників.
В 2018 р. його збірка прози "Останній день" (Last Day) вийшла в Англії у видавництві Noir press і отримала захоплену оцінку англійських критиків.
У 2012 р. за творами Я. Мельника випускники середніх шкіл Литви здавали екзамен на атестат зрілості.[2]
В 2018 р. Міністерство освіти і науки України включило роман “Далекий простір” в обов’язкову пограму з української літератури для 11 класу середніх шкіл країни.
За творами Я. Мельника "Телефонуй мені, говори зі мною", "Вдома у Бога", "Книга доль" зняті фільми (відповідно "Говори зі мною", "Вдома у Бога", "Останній день").
Творчість через призму химерної біографії. Дослідження докт. філологічних наук Ю.Я.Барабаша "На пограничье реальностей. Случай Ярослава Мельника".



Закордонна критика називає Ярослава Мельника містиком і неосимволістом, підкреслюючи роль символу і метафори в його текстах. Характерні ознаки його творчості — сугестивність, психологізм, висока щільність візуалізації, сюрреалізм, позачасовість, універсальність тем. Одночасно на поверхневому рівні йдеться про побутові фабули, нерідко гостросюжетні, що робить його прозу легкодоступною для читання.
В Україні Ярослав Мельник був знаний як критик і рецензент перших книг М. Матіос, В. Герасим'юка, І. Римарука, Ю. Буряка, П. Гірника тощо. В 1991 р. у видавництві «Радянський письменник» вийшла книга його літературних портретів «Сила вогню і слова» про молодих поетів свого покоління, а також про трохи старших письменників — таких, як В. Затуливітер, Л. Талалай тощо. Однак широко відомим його ім'я стало ще в 1980-х роках в результаті багаторічних дискусій з Миколою Рябчуком про «сповідальну» та «метафоричну» поезію. Дискусія, в яку включилися десятки письменників, сприяла пожвавленню літературного процесу, виробленню критеріїв і становленню нового літературного покоління.
З 1990 р. ім'я Я. Мельника практично зникло з літературного обрію України. Усі ці роки він друкує книги — в основному прози — різними мовами за межами України. «Повернення» в Україну відбулося в 20112012 рр. Спочатку журнал «Київська Русь» друкує його повість «Рояльна кімната», потім журнал «Кур'єр Кривбасу» — повість «Телефонуй мені, говори зі мною». В 2012 р. видавництво «Темпора» видає книгу його прози під тією ж назвою — «Телефонуй мені, говори зі мною». В жовтні 2012 р. книга «Телефонуй мені, говори зі мною» увійшла в п'ятірку найкращих книг року.[3] У 2013 р. українською мовою вийшов роман «Далекий простір» з передмовою Марії Матіос[4], книга була презентована 14 вересня у Львові на Книжковому форумі і увійшла в довгий список премії «Книга року BBC-2013».[5] 13 грудня 2013 р. роман «Далекий простір» був визнаний «Книгою року» в Україні.[6]
13 вересня 2014 р. Я.Мельник презентував на Книжковому Форумі у Львові нову збірку короткої прози "Чому я не втомлююся жити". Книга увійшла в п'ятірку найкращих книг 2014 р. за версією BBC. В 2016 р. Видавництво Старого Лева видало антиутопію "Маша, або Постфашизм", яка, в свою чергу, стала фіналістом "Книги року BBC".
Я. Мельник також працює в жанрі драматургії: його п'єса «Імператор» про римського диктатора Калігулу з 1998 р. з успіхом іде в Росії.[7]
3. Прочитати на вибір твір "Андріївський узвіз" В. Діброви 
Це - «роман-подорож» сучасного українського письменника Володимира Діброви. На початку твору його головний герой, потрапивши на свято міста, піднімається Андріївським узвозом. Там він опиняється в критичній ситуації, непритомніє і ніби подорожує в бік дитинства. Він робить п´ять зупинок у ключових моментах свого життя, де ще раз переживає кохання й хворобу, стає свідком суспільних змін, просувається по службі, робить ті самі помилки й перші дитячі кроки у пізнанні світу. Цього разу він бачить та розуміє все, але нічого не може змінити. А ще він дізнається, що в його житті була таємниця, про яку він, виявляється, знав, починаючи із п´яти років. Ця таємниця ніколи не залишала його, особливо в ситуаціях небезпеки та скрути. Події цієї подорожі охоплюють 1948 - 2002 роки й відбуваються на тлі Андріївського узвозу - вулиці, яка з´єднує низ міста з верхом, дитинство героя - зі зрілістю, скороминуще - із вічним.

або "Далекий простір" Я. Мельника.

В цьому романі стисло, проте яскраво автор створив світ, реальність якого мало поступається нашому світові; сюжет захоплює, наче трилер; він може слугувати взірцем для написання психологічного роману (іноді складається враження, що для його написання автор вдається до трансперсонального досвіду); роман позажанровий, його неможливо звести до якогось конкретного жанру; його композиція складна і досконала;це роман-метафора, який мов гарна поезія, вимагає від читача читання-взаємодії.  Показовою є сцена втечі головного героя від агентів таємної поліції, відчуття Габра, якого ось-ось схоплять та спеленають в тонкий сталевий дріт. А сцена, коли він врешті тікає і опиняється в лазні, де десятки сліпих жінок в суцільній темноті (бо у приміщеннях для сліпців немає потреби в освітленні) горнуться до його задубілого тіла й відігрівають! Ці теплі розпашілі перса, плечі, спини читач відчуває майже тактильно…
Ярослав Мельник створив світ, в якому Мегаполіс сліпців живе поряд з Тихим Куточком нечисленної громади зрячих, котрі таємно керують тим світом. Читач упродовж майже трьохсот сторінок мандрує тим альтернативним світом нашого далекого майбутнього, активно співпереживає його головному героєві і не може відірватися від цього майже магічного читання. Події в романі відбуваються дуже динамічно. Знаково, що карколомні повороти сюжету майстерно супроводжуються верлібрами Чиза Ділка із забороненої збірки “Близька Далина”. Їх можна читати як самостійні твори, та вони є своєрідними епіграфами до наступних розділів, натяками на зміну сюжету. А ще цей роман дуже легко екранізувати. Для автора сценарію тут мало роботи. Його візуальна сила та авантюрність є запорукою створення справжнього блокбастера.
Психологізм роману “Далекий Простір” вражає. Автор зумів змалювати систему цінностей, мотивів, перцепції та особливостей мислення різних груп персонажів:
пересічних сліпців, які живуть у “близькому просторі”;сліпців-учених, які допускають можливість пізнавати світ іншими рецепторами, крім слухових, тактильних та дельта-хвильової локації головного мозку;нечисленних сліпців-вірних, які шукають Бога, та не можуть подолати обмежень в Його пізнанні, яке може принести справжнє Знання;зрячих, які несуть тягар служіння Мегаполісу, але разом з тим можуть насолоджуватися всією повнотою сприйняття далекого простору;прозрівших, яких згодом осліпили і які живуть пристрасною жагою помсти аж до бажання загибелі Мегаполісу.
4. Написати план сюжету обраного вами твору та свої враження від прочитаного.

Немає коментарів:

Дописати коментар