понеділок, 25 квітня 2022 р.

26.04.2022 ІІ курс П М - 20 Зарубіжна література ( комбін.зан.- 2 год.)

Тема заняття: Милорад Павич "Скляний равлик"Утілення у творчості рис постмодернізму.


 1. Переглянути експрес - урок, записати конспект життєвий і творчий шлях Милорада Павича

https://www.youtube.com/watch?v=6RG0P2QPFgk

2. Ознайомтеся із основними віхами життя і  творчості  М. Павича, підручник с. 234-241 (автор - Міляновська Н.Р.)

З автобіографії:
"До 1984 року я був найменш читаним письменником у моїй країні, а від того року й надалі — найбільш читаним.
Я написав роман у вигляді словника, другий — у вигляді кросворда, третій у вигляді клепсидри і четвертий — як довідник для ворожіння картами таро. Я намагався якнайменше зашкодити людям цими романами. <…> День у день я все менше письменник своїх книг, а все більше письменник майбутніх, які, можливо, ніколи не напишу.
Як не дивно, мої книжки дотепер перекладалися 66 різними мовами. Коротше кажучи, я не маю біографії. Маю лише бібліографію. Критики у Франції та Іспанії зазначили, що я перший письменник ХХІ-го століття, який жив у ХХ-му, коли потрібно було доводити безневинність, а не провину."
Афоризми М. Павича
  • «Протягом нашого життя ми нерідко опиняємося в раю, але пам’ятаємо тільки вигнання...»
  • «Коли життя перевертається з ніг на голову, прірва під ногами не стає небом».
  • «Твоє минуле ховається в твоєму мовчанні, сьогодення – в твоїй мові, а майбутнє – в твоїх помилкових кроках».
  • «Щаслива любов одного з нащадків може відшкодувати дев’ять нещасних любовних романів предків».
  • «Думка – свічка, від якої можна запалити чужу свічку, але для цього потрібно мати вогонь».
  • «У кожного з нас багато майбутніх. Ми вибираємо тільки одне».

2. За бажанням - перегляньте відеопрезентацію про письменника⇓


3. Прочитайте оповідання "Скляний равлик" (підручник-ст.241-250, автор - Міляновська Н. Р.)

Твір "Скляний равлик"  посідає вагоме місце у творчому доробку Милорада Павича. Оповідання має дивну форму інтернет-оповідання і насичене поетичними метафоричними образами, загадками. У творі автор запрошує читача бути співучасником творчого процесу. Милорад Павич був переконаний, що талановитих читачів набагато більше, ніж талановитих письменників. Він безкінечно довіряв своїм читачам, тому і винайшов такі універсальні форми для своїх творів.

4. Для кращого запам'ятовування тексту пропоную аудікнигу ⇓


5. Для кращого розуміння твору пропоную експрес-урок Лопакової О.М. по даній темі ⇓


6. Вправа « Конструктивна деталь»

Утілення в оповіданні М. Павича «Скляний равлик» рис постмодернізму.Спробуйте, роздивившись обкладинку книги, пояснити, що символізує малюнок на ній і які асоціації у вас викликає, чому автор обирає таку назву для оповідання?

Равлик - це ...................


А чи відомо вам, що символізувала фігурка равлика у різні часи в різних країнах світу?


7. Зверніть увагу  «Це цікаво»

У середньовічній Європі равлики були уособленням гріха і лінощів, бо народжені з бруду і живляться нею. Але пізніше під час Ренесансу і Відродження вони стали символізувати скромність, а те що виноградні равлики закриваються в своїй раковині вапняної кришкою і ламають її після зимового холоду або посухи знову виходячи на світло, зробило їх істотами, що втілюють відродження Христа.



Девіз герба герцогів Гонзага - «Все своє ношу з собою» - символізує равлик і її раковина.
Равликам приписувалися магічні і лікувальні властивості, вони були частиною побутової магії і забобонів. І джерелом натхнення для поетів:
Як мені назвати тебе? яка
В тобі загадка чаклунська?
Праматір усіх істот інших -
Повітряних, водних і земних.
Так сказав про равлика англійський поет Джон Саклінг в XVII столітті.
Раковина равлика - символ застиглого часу, спіраль раковини символізує нескінченність.
Крім того равлик уособлення стабільності і достатку. В Італії та деяких інших областях Європи вважається, що равлик, який потрапив в будинок віщує йому багатство і процвітання. Не випадково багато старих будинків в Італії прикрашені фігурками і барельєфами равликів. Так само італійці виробляють величезну кількість красивих равликів-сувенірів для прикраси інтер'єрів будинків.

8. Аналіз твору.


(Панна Хатчепсут досить вродлива жінка, яка, однак, не має особистого щастя. Життя її самотнє і фальшиве. Саме тому вона заповнює його чудернацькою грою.

Суть гри Хатчепсут полягає в тому, щоб «одну річ украсти в когось, іншу — комусь підсунути. Не вибираючи, ані що, ані кому» .

Робота з текстом. Читання уривку з розділу « Архітектор  Сенмут»
Хто такий Давид  Сенмут? Чим він займався? Що його об'єднує із героїнею твору?

Пошук спільного у поведінці героїв:
Давид Сенмут грає в туж гру, що і героїня. Панна Хатчепсут прагне в цій грі забути про свою самотність та якось себе розрадити. Архітектор краде не стільки задля розваги, скільки для того, щоб забути про своє розлучення та втрату дорогої колись для нього жінки й домівки (він може приходити додому тільки потайки, коли колишньої дружини немає). У кожного з них немає певної мети ані в житті, ані навіть у цих крадіжках. Гра дає персонажам можливість забуття про самотність, проте на досить короткий час.)


  •  Для М. Павича немає різниці між минулим і майбутнім;
  •   Минуле у його творі оживає і впливає на майбутнє;
  • Герої оповідання мають декілька шансів змінити своє майбутнє.

  19  Історична довідка.

- Визначте, занурившись у текст, коли і де саме відбуваються події у творі.

Події оповідання об’єднують сучасність і минуле. Незвичне ім’я героїні має нагадати про жінку-фараона — Хатчепсут (або Хатшепсут), правительку з династії Стародавнього Єгипту. На початку першого розділу вміщено візуальний образ — зображення єгипетської жінки-фараона. Саме це зображення побачила в дзеркальці головна героїня твору. Тож автор пропонує читачам зануритися в події глибокої давнини. Він міцно пов’язує дві історії: сучасних Давида Сенмута й продавчині Хатчепсут та їхніх історичних прототипів, яким не судилося бути щасливими в минулому. Вони  ніби чекали на своє щастя чотири тисячі років і намагаються його досягти в сучасну добу.
Хатшепсут — первая женщина-фараон Древнего Египта. История ...
           
Мааткара Хатчепсут (Хатшепсут) Хенеметамон — п’ята жінка-фараон ХVIII династії Стародавнього Єгипту (роки правління — приблизно 1479–1458 рр. до н. е.).Її ім’я перекладається як «та, що знаходиться попереду благородних панянок»,«найшановніша з жінок». Хатчепсут була дочкою фараона Тутмоса I. Ще за життя батька майбутня цариця стала «Дружиною бога» — верховною жрицею фіванського бога Амона. Після смерті батька вона вийшла заміж за зведеного брата Тутмоса II. Маючи слабке здоров’я, Тутмос II помер, оголосивши фараоном малолітнього сина Тутмоса III від другої дружини. Новий правитель був занадто малим, і Хатчепсут виконувала при ньому обов’язки регента. Однак така роль не влаштовувала царицю — вона хотіла домогтися всієї повноти влади. Ще на другий рік правління Тутмоса III оракул бога Амона передбачив Хатчепсут владу.1479 р. до н. е. її проголошують фараоном. Щоб підтвердити свій новий титул, Хатчепсут наказує зображувати себе в образі царя-чоловіка з усіма атрибутами влади фараонів. Після того, як її пасинок досяг повноліття, їй довелося придушити кілька повстань. За часів її царювання Єгипет процвітав.Таємницею залишалися її стосунки із Сенмутом — головним радником, зодчим храму в Долині царів, наставником дочки Нефрури. Від початку правління Хатчепсут радник Сенмут став володарем 93 титулів і був найближчою довіреною особою правительки.
           Віддавши дочку заміж за Тутмоса ІІІ, жінка-фараон дала йому шанс знову стати законним правителем. Уважають, що Сенмут готував Нефруру до самостійного царювання, але вона явно не успадкувала материнської жаги до влади. Після смерті Хатчепсут (1458 р. до н. е.) фараоном став Тутмос III, який згодом наказав знищити всі відомості про неї та її зображення, тому тривалий час про Хатчепсут нічого не було відомо. Існує легенда про те, що Хатчепсут — це фараонова донька, яка підібрала з Нілукорзинку з немовлям  Мойсеєм і виховала хлопчика. За іншою версією, єгипетська правителька була біблійною царицею Савською.

11. Побудова системи персонажів.

У «Скляному равлику» діють дві центральні фігури — панна Хатчепсут і Давид Сенмут, дві другорядні — колишня дружина Давида й ефемерна донька Ніферуре та випадковий перехожий (єдиний персонаж, що порушує симетрію образної системи, але потрібний для зображення головних героїв у соціумі і відтворення (через крадіжку) їхнього способу встановлення контакту з людьми).


Скляний равлик». Переклад із сербської Оксани Микитенко ...

          Образ доньки Ніферуре перебуває в центрі кола (місце, яке проколює голка циркуля). Вона — символ найголовнішого в житті, що люди знищують у гонитві по колу, яке окреслює циркуль їхніх цілей — фальшивих цінностей. Вона символізує загублений потенціал, хибний спосіб налагодження стосунків між чоловіком і жінкою. Але цим не обмежується її роль. Якщо спробувати використати авторську підказку — «центральна клавіша», яка застосовується на комп’ютері для створення пропуску, то можна припустити, що Ніферуре символізує втрачену можливість подолати самотність найкращим способом — завдяки створенню сім’ї, народженню дитини.
           Гра з часом. 
М. Павич сміливо поєднує події з різних історичних площин. «Я не бачу різниці між минулим і майбутнім. Якщо ви стоїте на певній позиції, ви будете відчувати і минуле,і майбутнє. Наша література не повинна займатися ані минулим, ані майбутнім, вона повинна займатися людиною, тобто її думками, розумом, емоціями, інтуїцією, фантазією, внутрішньою та зовнішньою енергією, літературними жанрами», — уважав митець.
 Форма оповідання, обраної Павичем та значення центральної метафори.

Сербський класик, за його власним визнанням боявся набриднути читачеві, тож зумів підкорити його, зробивши співавтором своїх творів. Експериментуючи з інтерактивністю, де розходяться сюжетні лінії, у своїх творах Павич змішував сон і дійсність, не намагаючись робити між ними відмінностей. Саме такий сміливий експеримент гарантував М. Павичу щиру прихильність сучасного читача.
 Милорад Павич часто порівнював свої твори з будинком, потрапивши в який, читачі можуть «побачити кілька входів і виходів».
 Оповідання побудоване так, що кожен, хто читає сам може вибрати, з якої з двох вступних розділів йому почати читання, а якою з двох заключних завершити. Від того, яку стежку ви оберете, залежить, яка у вас вийде повість і до якого кінцевого пункту ви прийдете. Головні герої  залишалися живі і щасливі, якщо дію розповідає жінка, а за оповіданням чоловіка, герої гинуть. Таким чином, автор хотів підкреслити велику різницю між двома сприйняттями - чоловічим і жіночим

Щодо значення центральної метафори оповідання можна припустити, що головні герої твору дещо схожі на равликів. Адже вони живуть, заглибившись у власні переживання,  неначе у раковині і лише зрідка показують свою сутність. Упродовж життя змінюються герої, а отже, і світ, проте його риса — прагматизм — лишається непорушною. Меркантильний, егоїстичний світ приречений, він не має права на існування, а тому гине від вибуху.
Це пояснює метафоричний сенс розв’язки: вибух стався від взаємодії крадених речей, використаних як подарунки, а тому стосунки між людьми не повинні ґрунтуватися на прагматизмі, інакше вони приречені на загибель.
Якщо ж читач прагне щасливого завершення твору, то можна припустити, що декоративна свічка-равлик, палаючи, долає свою замкнутість, — любов наповнює людину новими якостями, робить її здатною перемогти самотність, перетворює на дійсність сон панни Хатчепсут про «дзбан із двома шийками», коли «вино зв’язалося вузлом і двома струменями наповнило водночас два келихи»

Хатчепсут і Сенмут мають можливість заховатися від реальності, але все ж перед нею вони беззахистні. Равлик за різними джерелами символізує загадку,  його раковина --  символ застиглого часу, а  спіраль раковини символізує нескінченність. Це натяк на безкінечний плин часу, у вихорі якого не можна роздивитись, де початок, а де кінець будь-якого людського життя, бо все має знову повторитися, як кохання Хатчепсут і Сенмута.

12. Ознаки постмодернізму втілено в оповіданні «Скляний равлик»?

Пригадаємо, що таке постмодернізм.


- Які ознаки постмодернізму втілено в оповіданні «Скляний равлик»?

 (  Перелік ключових ознак:
 1.     Гіпертекстуальність (гіпертекст — текст, упорядкований таким чином, що він перетворюється на систему, ієрархію текстів, одночасно складаючи єдність і велику кількість текстів)
 2.     Інтерактивность (твір можна читати, як казав сам письменник, обираючи свій маршрут і створюючи власний текст, стаючи співавтором)
 3.     Метафоричность і смислова парадоксальність
 4.     Фрагментарність
 5.     Іронія
 6.     Варіативність фіналу твору
 7.     Гра з часом
  8.     Міфологізм)



Символіка деталей

- Подумайте, чи випадково саме фігурка равлика стала символом твору? Що по-вашому вона символізує?  ( Крихка скляна фігурка раптом перетворюється на небезпечну зброю, равлик завжди може заховатися в раковину, але все ж він беззахисний)



Немає коментарів:

Дописати коментар