Тема заняття: Специфіка італійського Відродження, його основні етапи, представники. Роль Данте Аліґ'єрі в історії європейської культури. Поема "Божественна комедія" як філософсько-художній синтез середньовічної культури й утілення ідей раннього Відродження
1. Перевірка ДЗ. Евристична бесіда
· Яку епоху називають добою Відродження? Назвіть її хронологічні межі.
· Поясніть значення поняття Відродження.
· Назвіть основні здобутки Ренесансу.
· Якою була провідна ідейна течія цієї доби?
· Поясніть значення терміна гуманізм.
· У чому полягала специфіка доби Відродження?
Послухайте давню легенду. Однієї глибокої ночі, коли довкола панувала тиша, у браму одного монастиря гучно постукав блідий виснажений подорожній. Брязкіт заліза пролунав у гарячому повітрі. Воротар запитав, хто стукає і що тому потрібно. На це незнайомець відповів глухо й стисло: «Миру!». Цим подорожнім був флорентійський вигнанець, найвидатніший поет Італії Данте Аліґ’єрі. Не тільки для себе жадав він спокою та миру, а й для батьківщини своєї, що потерпала через нескінченні чвари, війни й міжусобиці. Сучасному читачеві, можливо, іноді складно зрозуміти деякі своєрідні судження й погляди поета, адже жив він на межі двох епох Недарма його називають останнім поетом середньовіччя і першим поетом Нового часу. У літературі ж Данте Аліґ’єрі залишив яскравий слід.
Розкажіть факти з життя і творчості Данте Аліг'єрі
2. Прогляньте таблиці, законспектуйте
https://naurok.com.ua/uploads/files/19832/44109/46183_images/9.jpg
3. Скласти паспорт твору:
Тема, ідея, проблематика
Домашнє завдання: підготувати конспект В. Шекспіра, знайомство з твором "Гамлет"
Вільям Шекспір народився в 1564 році в крихітному містечку Стратфорд-на-Ейвоні, розташованому в графстві Уорікшир. Точна дата його народження невідома, але прийнято вважати, що це – 23 квітня. Саме в цей день англійці згадують святого Георгія, великомученика християнської церкви. Втім, день народження Шекспіра «призначили» вже через багато років після його смерті, так що, на зазначену дату особливого орієнтуватися не варто. А ось прізвище драматурга заслуговує найпильнішої уваги. Вона походить від двох англійських слів «shake» (вражати) та «спис» (спис), тобто означає «приголомшливий списом». Щодо списи нам теж нічого невідомо (хоча побитися молодий Вільям був дуже не проти), але в тому, що він потряс і вивів на принципово новий рівень світову літературу, можна не сумніватися.
Сім’я Вільяма Шекспіра була абсолютно буденною. Батько, Джон Шекспір, – ремісник, мати, Мері Арден, – домогосподарка. За одними чутками, вони були людьми досить заможними, за іншими – ледве зводили кінці з кінцями. Багато вчених-шекспірознавці, бажаючи хоч якось логічно пояснити, яким чином провінційний хлопчик став найбільшим драматургом всіх часів і народів, намагалися знайти докази того, що він отримав елітне і глибоке освіту. Але, свідчень, які вказують на це, вони не виявили. Так, як і будь-яка дитина, Вільям відвідував граматичну школу. Але ніякого серйозного освіти в таких школах не давали. Просто за наказом короля Едуарда IV вчили діток з небагатих сімей читати та писати. За чутками, Шекспір у підлітковому віці відвідував ще і літературний гурток, де вивчав творчість давніх філософів і поетів. Але і цього жодних доказів теж знайдено не було. Тому, давайте дивитися правді в очі: геніальний Вільям Шекспір не отримав ніякого істотного освіти і звідки взявся його дар – це і є та загадка, яку, на жаль, ми вже навряд чи зможемо розгадати.
Зате він ухитрився дуже рано, у віці 18 років, одружитися. Енн Хатауей була на вісім років старше Вільяма, мала кепським характером і ще більш нечистою зовнішністю. Але, на момент укладення шлюбу, вона була вже вагітна і, можна зробити висновок, що Шекспір був просто змушений повести її під вінець. Наступні сім років Шекспір тихо живе зі своєю дружиною. За чотири роки у них народжується троє дітей. Про подальшу долю дочок Шекспіра нам нічого невідомо, а син помер у дитячому віці. Чим займається Шекспір і на що утримує сім’ю – теж покрите повною таємницею.
В 1590 році він просто тікає від обридлої дружини і їде в Лондон на пошуки щастя. Йому в цей час ледве виповнилося 28 років.Це саме «щастя» він знаходить дуже швидко, в театральній трупі Річарда Бербеджа, поета, антрепренера, режисера, яскравого представника англійської богеми тих років. Кажуть, що взяв Бербедж Вільяма на посаду конюха, що служить ще одним вагомим доказом того, що у Шекспіра не було ніякої освіти.
Далі починаються вже зовсім чудеса. Вже у 1595 році Шекспір, якимось чином, стає одним з пайовиків театру Бербежда, а в 1599 році – одним із власників нового театру «Глобус», який до цих пір вважається кращим театром часів королеви Єлизавети. До цього моменту, у Шекспіра вже є кілька поставлених п’єс. Це чарівна «Комедія помилок», написана в 1591 році, через рік після того, як він покинув Стретфорд (!) і досить подражательная трагедія «Тит Андронік» (1594 рік). Власне кажучи, ці два твори і відносяться до першого періоду творчості Шекспіра, який умовно тривав з 1590 по 1594 роки.
Далі – більше. Другий період творчості Шекспіра, з 1594 по 1560 – це час створення багатьох його безсмертних творів: трагедії «Ромео і Джульєтта» (1595 м), комедій «Сон у літню ніч» та «Венеціанський купець» (1596 р.), масштабних історичних хронік «Річард II» (1595) і «Генріх IV» (1598 р.) і ще ряду не менш блискучих п’єс. Вільям Шекспір не тільки багато пише, але і грає на всіх своїх п’єсах ролі головних героїв і героїнь. Треба зауважити, що в театрі часів королеви Єлизавети всі ролі виконували тільки чоловіки-актори. Дуже цікаво цей факт обіграний в чарівному фільмі Джона Меддена «Закоханий Шекспір». Подивіться, якщо хочете зрозуміти особистість цього великого драматурга хоч трохи краще. В цей же час, Шекспір створює і велику частину своїх сонетів, які так блискуче поклав на музику вже в наші дні Мікаел Таривердієв і так тонко і глибоко перевели на російську мову Самуїл Маршак і Борис Пастернак.
Третій період творчості Шекспіра, з 1600 по 1609 роки, теж відзначений цілим розсипом геніальних п’єс. Хоча, було б достатньо і однієї, «Гамлета», шедевра, який Шекспір створив і сам поставив орієнтовно в 1603 році. Крім «Гамлета», з під пера Шекспіра в цей час виходить понад 12 трагедій і комедій, серед яких «Отелло» (1605 р.), «Король Лір» (1606 р.), «Макбет» (орієнтовно теж 1606 р.). Чесно кажучи, навіть одного з цих творів було б достатньо для того, щоб зробити його ім’я автора безсмертним.
Четвертий період творчості Вільяма Шекспіра триває відносно недовго, з 1609 по 1612 роки. Мабуть, в цей час в житті Шекспіра відбуваються якісь досить нерадісні події. Він концентрує свою увагу на жанрі трагікомедії і створює такі досить похмурі твори, як «Генріх VIII», «Буря», «Перікл». За винятком «Генріх VIII» всі п’єси, написані в цей період, залишають двояке враження. Здається, що їх писав зовсім інша людина, у якого не було ні дещиці шекспірівського таланту, натхнення і вміння передати на папері найскладніші людські почуття і відносини. До речі, точно таке ж враження залишають вірші та поеми драматурга, написані в різні періоди часу.
У 1612 році Шекспір, нікому нічого не пояснивши, повертається в Стратфорд-на-Он та, як ні в чому не бувало, продовжує спокійне сімейне життя зі своєю дружиною Енн. До того часу він вже досить забезпечена людина, що має дворянський титул. 23 квітня 1612 року Шекспір йде з життя, у віці 52 років. Причини його смерті невідомі. Вільям Шекспір похований у церкві св. Трійці в Стратфорді. Біля його пам’ятника досі кожен день можна побачити гори живих квітів.
або опрацювати відео
Немає коментарів:
Дописати коментар