середа, 23 березня 2022 р.

24.03.2022 ІІІ курс П М - 19 Українська мова за професійним спрямуванням ( практ.зан.- 2 год.)

 

Українська мова за професійним спрямуванням

Курс ІІІ                                   Кількість годин: 2

Практичне заняття №  7 (для ПМ)

Тема заняття: Лексичні норми сучасної української літературної мови

Мета:

Навчальна: узагальнити й систематизувати знання студентів про особливості українських лексичних  норм; удосконалити навички використовувати правила лнексикології сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні;

Розвиваюча: розвивати комунікативні навички, вміння грамотно та доречно користуватися мовним матеріалом;

Виховна: виховувати повагу до рідної мови.

Студенти повинні:

знати  правила лексикології української мови;

вміти використовувати правила орфографії сучасної української літературної мови в професійному спілкуванні.

Література

Основна

1. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: Навчальний посібник.

– К.: А.С.К., 2003.

2. Мацюк З.О., Станкевич Н.І. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2006.

3. Шевчук С.В., Клименко І.В. Українська мова за професійним спрямуванням: Підручник. – К.: Алерта, 2010.

 

План роботи

1.   1. Написати конспект «Лексичні норми»

2.  2.   Виконати практичні завдання

 Лексичні норми регламентують правила слововживання, їх фіксують насамперед словники: «Словник української мови» в 11-ти томах (1971-1980 рр), «Новий тлумачний словник української мови» (1998 р.), «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (2001 р.), «Український орфографічний словник» (2002 р.), «Російсько-український словник ділового мовлення» (автор Шевчук С. В., 2010 р.) [17, с.27]. Відхилення від норм слововживання у мовній практиці зумовлені кількома чинниками:

1.    незнанням точного лексичного значення слова, наприклад: Часопис «Вечірній Київ» відсвяткував свій ювілей. Часопис – періодичне друковане видання у вигляді книжки; журнал. Отже, у цьому реченні слід вживати слово газета, а не часопис;

2.    невмінням вибрати із синонімічного ряду найточніше слово, тобто незнанням синонімічного багатства мови [9, с.33].

Лексичні норми професійного мовлення ґрунтуються на стилістичних особливостях наукового і офіційно-ділового стилів, в основу яких покладена загальновживана нейтральна лексика, позбавлена експресивно-емоційного забарвлення.

Синоніми

Синоніми – це слова різні за звучанням, що мають тотожне чи близьке значення або відмінність стилістичного вживання: обов'язково – неодмінно; конче – доконче – неминуче; властивий – притаманний; проживати – мешкати; аргумент - (у полеміці) доказ, підстава, обґрунтування.

Основна функція синонімів – урізноманітнення власного мовлення, уникнення повторів. Тексти офіційно-ділового стилю вимагають однозначності, й через те точності слів надається неабияке значення. Адже для чіткої регуляції офіційно-ділових стосунків важливо, щоб усі однаково сприймали й витлумачували той чи інший закон, наказ, договір, контракт [17, с.28].

Обмежене використання синонімів в офіційно-діловому стилі зумовлене тим, що ці слова майже завжди вносять у мовлення нові відтінки значення [7, с.93].

Українська мова багата на абсолютні синоніми – слова, що відрізняються лише звучанням. Із двох слів для називання того самого поняття мовці перевагу чомусь надають іншомовному, запозиченому, а не оригінальному українському [17, с. 28-29].

Пароніми

Для нормативності мовлення важливо розрізняти між собою пароніми. Пароніми – це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів - слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного, – для паронімів така взаємозамінність неможлива. Перевірити значення паронімів можна за словником: Д.Г. Гринчишин, O.A. Сербенська. Словник паронімів української мови. – К., 1986, наприклад: Виборний – виборчий: Виборний – який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада. Виборчий – пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборча урна, виборчий бюлетень, виборче право.

Вживання слів іншомовного походження в професійному мовленні

Запозичення іншомовних слів є одним із шляхів поповнення лексичного складу кожної мови. Мовні запозичення можуть охоплювати лексичні, морфологічні та фонетичні засоби. Наприклад, на фонетичному рівні запозиченим вважається звук [ф]: кафедра, фактор, на морфологічному внаслідок запозичення виникають невідмінювані іменники: бюро, резюме. Найбільше в мові лексичних запозичень, які за ступенем засвоєння мовою поділяються:

1) запозичені слова – іншомовні слова повністю засвоєні мовою, що мовці сприймають їх як власне українські (походження цих слів можна встановити лише за допомогою спеціальних етимологічних словників): хліб (готське запозичення), гарбуз, козак (тюркське запозичення), огірок (давньогрецьке запозичення). Запозичені слова використовуються як загальновживані стилістично нейтральні слова.

2) інтернаціоналізми, або європеїзми – іншомовні слова, що запозичені з давньогрецької або латинської мов, зберігають ознаки цих мов, функціонують у різних мовах, мають однакове лексичне значення і подібний фонетико-морфологічний склад: адміністрація, документ, секретар, стратегія .

3) власне іншомовні слова – іншомовні слова, що зберігають ознаки тих мов, з яких запозичені, мовці сприймають їх як чужі: менеджментмісія. [15, с. 3-6].

Іншомовні слова в професійному мовленні:

1) виконують номінативну функцію, будучи термінами;
2) допомагають створити однозначність у сприйняті професійного тексту,
3) не створюють додаткових асоціацій,
4) не мають емоційно-експресивного забарвлення.

Надуживання іншомовними словами теж є небажаним. Використовуючи іншомовні слова в професійній комунікації, слід дотримуватися таких правил:

1) вживати іншомовне слово в тому разі, коли немає в українській мові відповідника або коли воно має термінологічне значення: нотаріус, аліменти інспектор;
2) запозичене слово слід вживати відповідно до його значення: омбудсмен [швед. ombudsman – речник чиїх-небудь інтересів] – спеціально обрана (призначена) посадова особа для контролю за дотриманням прав людини різними адміністративними органами.
3) не вживати в одному тексті власне українське слово й іншомовне: координувати – погоджувати, екстраординарний – особливий, фіксувати – записувати, лімітувати – обмежувати, прерогатива – перевага, симптом – ознака.

Отже, використовуючи іншомовні слова в професійній діяльності, варто пам’ятати про правила їх вживання, оскільки уживання іншомовних слів не завжди виправдане з погляду культури мовлення. Механічне запозичення за наявності власне українських слів збіднює мову, послаблює її виражальний потенціал.

Фразеологія професійного мовлення
Для професійного мовлення характерні загальнолітературні стійкі звороти, що виконують номінативну функцію і позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення, – мовні клішебрати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки.
До основних ознак мовних кліше належать:
1. цілісність лексичного значення
2. сталість лексичного складу;
3. відтворюваність.

Мовні кліше регулярно повторювані в певних контекстах і є наслідком загальної стандартизації професійного мовлення, виконуючи функцію готових елементів професійної комунікації. Щодо них немає різнотлумачень, вони сприймаються однозначно і забезпечують максимум інформації. Збереження мовних кліше є необхідною умовою однозначності розуміння, комунікативної адекватності.

Типові мовні кліше, вживані в управлінських текстах: Брати участь, визнати недійсним, вживати заходів, відшкодувати збитки, діяти на підставі, зловживати становищем, завдати збитків, завдати шкоди, залишити питання відкритим, запобігти поширенню, порядок денний

В адміністративному підстилі офіційно-ділового стилю мовні кліше варіюються: відповідно до постанови – згідно з постановою – на виконання постанови; з метою виконання – для виконання – на виконання.

В окремих текстах офіційно-ділового стилю, наприклад дипломатичних, вживаються експресивно забарвлені фразеологізми з урочисто-піднесеним звучанням: випала висока честь, справа честі, знаходити спільну мову, відвертий і широкий обмін думками, принципи невтручання у внутрішні справи інших держав. Отже, фразеологія професійного мовлення представлена мовними кліше, які сприяють стандартизації й уніфікації професійного мовлення.

2. Практичні завдання: 1. Відредагуйте й запишіть речення.
 Вчена рада факультету прикладної математики рахує, що дане рішення відносно пільг для студентів, що вчасно захистили курсові проекти, більш прийнятне. 2. Ми з розумінням відносимося до ваших проблем. 3. Потрібно приймати міри по поліпшенню приладу, який демонструє дзеркально чисте зображення інформації на екрані. 5. Ми уважно познайомилися з випискою з протоколу. 6. Виникла потреба підписатися на деякі фахові періодичні видання, а саме: «Український математичний журнал», «Математичні методи та фізико-механічні поля». 7. Інформацію доведено для відома студентів спеціальності ОПУАТ. 8. Дякуючи підтримці проректора по науковій роботі, студенти прийняли участь у Х Міжнародній конференції «Сучасні проблеми прикладної математики і інформатики».

 2. Чи є нормативним для професійного мовлення вживання поданих нижче слів? Відповідь обґрунтуйте. Запишіть правильно.

Співставляти, багаточисельний, міроприємство, відчислення, слідуючий, ходатайство, учбовий, трьохденний, яд, груз, прожиточний, довіреність.

3.    Перепишіть словосполучення, добираючи з дужок найточніше слово. Умотивуйте свій вибір.
(Засвоювати, освоювати) правила, (професійний, професіональний) обов’язок, театр, (обіймати, осягати, охоплювати) посаду; (діставати, здобувати, набувати) освіту; (суперечка, спір, дискусія) у пресі; (свідоцтво, посвідчення, посвідка) про народження; (прихильник, шанувальник, послідовник) таланту; виборча (кампанія, компанія); (доступний, зрозумілий, досяжний) виклад; (говорити, казати, висловлювати) думки.

 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар