Шановні студенти, нагадую, що скрін робіт слід надсилати до 20.00 у день заняття!!!!
Не забувайте зазначати дату проведення заняття, прізвище і шифр групи.
Тема заняття:Основні правила вимови голосних і приголосних звуків. Нормативний наголос. Складні випадки наголошування слів.
1. Прочитати і законспектувати.
Голосні в українській мові у наголошеній позиції звучать чітко і виразно (голос, сила).
Так само чітко і виразно вимовляються і голосні [а], [і], [у] в ненаголошених складах (співати).
+Ненаголошений [е] при вимові наближається до [и], так само як і ненаголошений [и]наближається до [е]. Особливо помітно це у випадку, коли [и] чи [е] знаходяться перед наголошеним складом (заметіль).
Голосні [е], [и] майже не змінюються у кінці слова і у складі з побічним наголосом (пити, пуля).
Ненаголошений звук [о], як і наголошений, теж вимовляється голосно, ніколи не перетворюючись на [а], як у російській мові. Проте перед складом з наголошеним [у]ненаголошений [о] стає схожим на у.
Вимова приголосних звуків
1. Дзвінкі приголосні [б], [д], [д’], [ґ], [ж], [з], [з’], [г], [дж], [дз], [дз’], як правило, зберігають свою дзвінкість.
Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко:
[народ] - народ; [наказ] - наказ; [чиемдуж] - чимдуж; [надто] - надто; [дбв'ідка] - довідка.
Примітка. З усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляєтеся як [х]:
[лехко] -легко; [н'іхт'і] - нігті; [к'іхт'і] - кігті.
2. Глухі приголосні перед дзвінкими у межах слова вимовляються дзвінко:
[проз'ба] - орфографічно просьба; [вогзал] - вокзал; [бород'ба] - боротьба.
3. Оглушуються прийменник і префікс з перед глухими приголосними:
[с тобойу] - орфографічно з тобою; [сказати] - сказати.
4. Префікси роз-, без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу мовлення):
[розписка] і [роспйска] - розписка;
[беизпомиелкбвий] і [беиспомиелковий] - безпомилковий.
5. Губні [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячі [ж], [ч], [ш] (крім подовжених) та задньоязикові [г], [к], [х] в кінці слова та складу вимовляються твердо:
[с'ім] - сім; [вели'ч] - велич; [пиш^ш] - пишеш; [позичте"] - позичте; [с'м'іх] - сміх.
Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [в'італ'ний] - вітальний; [б*іограф'ійа] - біографія; [ш'іс'т'] - шість; [хвід] -хід;
[к'ілограм] - кілограм.
Подовжені шиплячі вимовляються як напівм'які: [роздор'іж': а] - роздоріжжя; [р'іч*: у] -річчю.
6. В українській мові слід розрізняти звуки [г] і [ґ]. Приголосний звук [г] вимовляється у власне українських словах, а також зукра-їнізованих словах іншомовного походження. Найповніший реєстр слів з літерою ґ, що позначає задньоязиковий зімкнений дзвінкий звук [ґ], подано в "Українському орфографічному словнику", яким варто послуговуватися, оскільки звук ґ вживається не лише відповідно до норми, а й на власний розсуд мовців. Подаємо найбільш уживані слова:
ґазда, ґанок, ґатунок, ґречність, ґрунт, ґрунтово-кліматичний ґрунтознавство ґрунтуватися ґрасувати (розчищати), ґаздувати, ґрати, ґречний, ґречно, ґрунтовий, ґрунтозахисний, ґрунтообробний, ґудзик
7. Буквосполучення дж, дз можуть позначати один звук і вимовляються як африкати [дз], [дж]:
[дзвониек] - орфографічно дзвоник; [присуджувати] - присуджувати; [в'ідр'адже"н': а] - відрядження; [нагородже"н': а] - нагородження.
Роздільна вимова цих звуків [д]~[з], [д]-[ж] є порушенням орфоепічних норм. Як два окремі звуки вони вимовляються тоді, коли належать до різних частин слова, наприклад до префікса і кореня:
[в'ід-зиевати] - орфографічно відзивати;
[п'ід-зв'їтний] - підзвітний;
[п'ід-жеину] - піджену
8. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н] перед наступними м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко:
[майбут'н'е] - орфографічно майбутнє; [п' іс'н'а] -пісня; [горд'іс'т'] - гордість.
Закономірності наголошування слів
Групи слів | Приклади |
Числівники на -надцять | одина´дцять, чотирна´дцять |
Слова з -метр | кіломе´тр, дециме´тр (міра), але спідо´метр, баро´метр (вимірювальні прилади) |
Слова з -кратія | бюрокра´тія, демокра´тія, плутокра´тія |
Слова з -лог | моноло´г, діало´г, катало´г |
Слова з -писний | літопи´сний, правопи´сний |
Більшість віддієслівних іменників середнього роду на -ання, у яких більше двох складів | навча´ння, завда´ння, чита´ння (але обла´днання, бі´гання, ко´взання) |
Слова з ви-, по- | ви´падок, по´друга |
Більшість двоскладових прикметників із наголошеним закінченням | вузьки´й, нови´й, легки´й |
Інфінітив -ти | навести´, віднести´ |
Дієслова, що закінчуються на -мо, -те | несемо´, несете´, ідемо´, ідете´ |
Слова котрий, котра, котре, котрі | котри´й, котра´, котре´, котрі´ |
Займенники мого, твого, свого | мого´, твого´, свого´ |
Займенник + прийменник | до мо´го, від сво´го |
Іменник у множині; | брати´, шляхи´ два (три, чотири) бра´ти, шля´хи |
Слова Україна, український, українець, українка | Украї´на, украї´нський, украї´нець, украї´нка |
Немає коментарів:
Дописати коментар