25.11.2020 ІІ курс П М -19 Українська мова

 Тема заняття: Розділові знаки у реченнях, ускладнених відокремленими означеннями, прикладками, обставинами, вставними і вставленими конструкціями.

1. Ознайомитися з матеріалами лекції. Написати конспект у зошит. 

РЕЧЕННЯ З ВІДОКРЕМЛЕНИМИ ЧЛЕНАМИ

Відокремленими називаються другорядні члени речення, які для підсилення їхньої граматичної і смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією, а на письмі - відповідними розділовими знаками.

Відокремлення характеризується також  інверсійним розташуванням другорядних членів речення.

Відокремлені члени речення поділяються на підрядні відокремлені члени і уточнюючі відокремлені члени.

відокремлені члени речення	Приклади
підрядні	Добре вихований, він не заважав розмові
уточнюючі	Тут, поруч, буяла весна

До підрядних відокремлених членів, які поєднуються з пояснювальним словом чи реченням підрядним зв'язком, належать відокремлені означення і відокремлені обставини.   
                       Означення виділяються комами:

1.  Якщо вони виражені прикметниковим чи дієприкметниковим зворотами і стоять після означуваного слова:
   Ювілейна промова присвячується певній даті, пов’язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, урочистостям на честь події з життя та діяльності установи(3 посібн.);
   Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою.
2. Якщо означення непоширені й стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення:
   Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю (П.М.).
   Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Л. У.).

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає означення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А потім минали дні за днями, минали тижні й місяці, довгі, безрадісні, одноманітні (А.Ш).

3. Якщо означення відносяться до особового займенника:
Вона стоїть навпроти Сагайди, маленька, мов куріпка на межі (О.Г.).

4. Якщо означення виражається прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом, стоїть перед означуваним словом і має додатковий обставинний відтінок:
Заглиблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хатній поріг (А.Ш.).
Зморена денними клопотами, Зачіплянка поринає в сон (О.Г.).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення:
Село ще спало, намокле, змерзле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджуваних:
В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Л.).

Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються за допомогою тире лише в тому разі, якщо вони виділені інтонаційно й можна підставити а саме:
Талант Шевченка служив великій меті – оспівувати народ, піднімати його з віковічної темряви.

---

Не відокремлюються:

1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудок: Стоїть ліс темний і сумний (М.Р.).
2. Означення, що характеризують неособові займенники: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам’ятника.
3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпосередньо перед означуваним словом і не мають обставинного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях (А.М.).

2. Відокремлення обставини.

3. Обставини не відокремлюються.

РЕЧЕННЯ ЗІ ВСТАВНИМИ І ВСТАВЛЕНИМИ КОМПОНЕНТАМИ

Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомогою яких виражається ставлення розповідача до висловленої ним думки. Вставні компоненти граматично не пов'язані з іншими словами у реченні і тому не є членами речення.

За значенням вставні слова і сполучення слів можуть виражати:

·                     джерело повідомлення (на мою думку, по-моєму, повідомляють, як кажуть, на думку…);

·                     достовірність повідомлення, впевненість (без сумніву, як відомо, безумовно, звичайно, ніде правди діти);

·                     невпевненість, припущення (можливо, здається, як видно, мабуть, може, певно, може бути);

·                     виділення головного, підкресленість висновку (зокрема, отже, до речі, значить, по-першу, в усякому разі, таким чином);

·                     емоційну оцінку повідомлюваного факту (на щастя, на диво, на лихо, на жаль, як на зло, хвалити бога).

вставні слова виражають	Приклади
джерело повідомлення	На мою думку, так робити не треба
достовірність інформації	Без сумніву, так і було
невпевненість	Це, напевно, було позавчора
виділення головного	До речі, тут хтось є?
емоційну оцінку	На щастя, все вийшло так, як хотілося

На письмі вставні слова і сполучення виділяються комами.

Вставленими називаються такі сполуки слів, які містять у собі додаткові повідомлення, побіжні зауваження до основної думки. На відміну від вставних компонентів, вставлені сполуки не можуть бути кваліфіковані за якимись загальними ознаками, оскільки виникають незаплановано, у процесі мовлення.

У ролі вставлених компонентів виступають переважно речення: А так взагалі жилося й працювалося Іванові Івановичу, ще раз кажемо, непогано (Остап Вишня).

2. Прочитати параграфи № 34, 37,38,39 у підручнику

https://pidruchnyk.com.ua/1239-ukrainska-mova-11-klas-avramenko.html

3. Виконати вправи: № 3 С.110, № 3 С.122, № 3 С.126.