Тема заняття: Олександр Блок. Зв'язок О.Блока з символізмом. "Незнайома",
Б.Л. Пастернак. Творчий шлях поета. Поезії "Гамлет", "Зимова ніч", "У всьому хочу я дійти"
1. Ознайомитися з матеріалом, написати конспект у зошит.
| 6 (28) листопада 1880 | Народився в Петербурзі в сім’ї професора Олександра Львовича Блока і письменниці Олександри Андріївни. |
| 1891-1898 | Навчання у Введенській гімназії. |
| 1898-1906 | Навчається на юридичному факультеті Петербурзького університету; потім — на історико-філологічному. |
| 1903 | Перші публікації циклу віршів «З присвят» в журналах «Новий шлях» та «Північні квіти». Вінчання Блоку і Л.Д. Менделєєвої |
| 1904 | Окремим виданням виходить цикл «Вірші про Прекрасну Даму», присвячений Л.Д. Менделєєвій. |
| 1905-1910 | Написані вірші «Незнайомка», «Росія», «На полі Куликовому», «На залізниці». Вийшли збірки «Снігова маска», «Земля в снігу», «Ліричні драми». |
| 1907 | збірки віршів «Несподівана радість», «Снігова маска» |
| 1908 | «Земля в снігу», збірка «Ліричні драми». Написана велика драма Блоку «Пісня долі» |
| 1909 | подорож по Італії та Німеччини, результатом якого з’явився цикл «Італійські вірші». |
| 1911 | Блок подорожує по Європі (Париж, Бретань, Бельгія, Голландія, Берлін). Виходить у світ «Збірки віршів» у трьох томах. |
| 1914 | Знайомство зі співачкою Дельмас, якій поет присвячує цикл «Кармен». |
| 1915 | Виходять у світ збірка «Вірші про Росію» і поема «Солов’їний сад». |
| 1916-1917 | Під час Першої світової війни призваний в армію. |
| 1917-1920 | Співпрацює з видавництвом «Всесвітня література» та з Театральним відділом Наркому, виступає з промовами і читанням віршів. |
| 1918 | Написані поема «Дванадцять», вірш «Скіфи» і стаття «Інтелігенція і Революція». |
| 1921 | Вірш «Пушкінському Дому». У Москві та Петрограді виступає з промовою «Про призначення поета», присвяченої пам’яті О.С. Пушкіна. |
| 7 серпня 1921 | помирає в Петрограді. Похований на Смоленському кладовищі. У 1944 р прах поета перенесений на літераторські містки Волкового кладовища. |
Основні теми та провідні символи лірики О. Блока
Основні теми: Життя, Смерть, Бог. Типовими образами творів раннього Блока були зоря, весна, тумани, вітер, присмерк, тіні та сни — вжиті у метафоричному смислі, стають символами, за допомогою яких поет пізнає вічну таємницю життя. Сині тумани ранньої творчості поступаються місцем романтичному захопленню суто земними принадами життя.
Так з’являється "Незнайома" — утілення Жіночності, доступної не тільки Душі Світу, а й реальній жінці
У пізніх віршах О Блока знову розглянуто питання сенсу буття, Життя, Смерті та Бога.
2. Прослухати поезію "Незнайома"
https://www.youtube.com/watch?v=KjTJlwThp5w
2.1. Записати аналіз твору і коментар до нього.
Одним з найбільш знаменитих віршів Блока є вірш «Незнайома», що відноситься до другого періоду творчості О. Блока. Він фактично розділений на дві смислові частини, що протиставляються один одному. У першій частині поет малює малоприємну картину якогось міста:
Щовечора над ресторанами, Де шал гарячий не приглух, Правує окриками п’яними Весни хмільний і тлінний дух.
Через ці рядки він показує, як порожній світ, повний смороду, що все не має жодного сенсу. І, швидше, тут йдеться не про конкретний ресторан, а про навколишній світ загалом, про людей, про «пияк з очима кроликів», про безвихідь і дикість життя.
А в небі, все схопивши позирком, Байдуже скривлюється диск.
Конфлікт у вірші О. Блока «Незнайома» подається через призму романтичної іронії і становить основу сюжету. Дійсність у цій поезії — це світ обивателів, що гайнують свої дні у трясовині затишку, пияцтва, фліртів. Ця реальність представлена у вірші у двох замальовках: дачне передмістя та задушливе приміщення ресторану.
Але цієї похмурої, можна навіть сказати, повної песимізму картині, протистоїть наступна частина вірша, де з’являється Вона – таємнича Незнайомка.
Вона повільно йде між п’яними,
І все зажурена, одна,
Духами дишачи й туманами,
Сідає мовчки край вікна.
Саме в чадному ресторані з’являється Незнайома — загадкова красуня, що заволоділа серцем ліричного героя. Її образ оповитий чарівним серпанком, риси обличчя та обрис фігури невизначені, туманні, розмиті, ніби з «нетутешнього» світу, тому ліричний герой бачить «берег зачарований і чарами пойняту даль». Образ Незнайомої переростає межі образу земної жінки.
Вона символізує містичний ідеал жіночої краси, пов’язаний з ідеєю Вічної Жіночності, самої гармонії. Виникаючи на межі реальності та марення, образ Незнайомої в завершальній частині вірша розпадається на окремі фрагменти.
Отже, вірш «Незнайома» – один з найкрасивіших за своєю поетичністю й один з найглибших віршів Олександра Блока. Він відноситься до циклу Страшний світ, де поет висловлював всю тугу, відчай і безвихідь цього світу. І саме проти цього відчуття він і повставав у своїх віршах, воістину нездатних залишити байдужою жодну людину. Віршовий розмір “Незнайома” Блок Вірш написаний двоскладовим ямбом (тобто наголос падає на парні склади). Автором вдало використовується перехресна рима АбАб (римуються рядки йдуть по черзі)
3. Опрацювати матеріал. Записати конспект. "Життєвий і творчий шлях Б. Пастернака"
Якщо Анну Ахматову називали “російською Сапфо”, то Бориса Пастернака, із творчістю якого ми познайомимося сьогодні, – “Гамлетом ХХ століття”. Багато випробувань випало на його долю, він жив за тих складних часів, які вимагали від людини міцності духу, мужності протистояти натиску ідеології. Його ліричні робо ти стали втіленням трагічного щастя існування людини, наділеної даром поетичного слова, здатної якнайповніше відобразити у творчості всі радощі й тривоги епохи.
Лауреат Нобелівської премії (другий у Росії в галузі літератури), якого змусили відмовитися від неї; людина, до якої прихильно ставився Сталін і на яку відкрили карну справу; глибокий лірик, реформатор слова і майстер епічної розповіді, філософських спостережень – усе це Борис Пастернак. Народився майбутній письменник 1890 року в москві. Його батько був відомим художником, мати – піаністкою.
У родині панувала духовна атмосфера, культ мистецтва. “Я – син художника, мистецтво і великих людей бачив із перших днів і до високого “…” звик ставитися як до природи, як до живої норми. Соціально… воно для мене від народження було злито з побутом”,- згадував Пастернак. І зазначав: “Що робить художника реалістом, що його творить? рання вразливість у дитинстві “…” і своєчасна добросовісність у зрілості”. она знов прокинулася перед війною, можливо, як її передчуття, 1940 року”, – писав поет.
1943 року з’являється поетична збірка “На ранніх поїздах”. “радість перемоги у війні давала надію на оновлення життя”, – записав Пастернак і почав роботу над романом “Доктор Живаго”, який “став утіленням радості творчості, що допомагає долати страх смерті”. Публікація цього роману в радянському Союзі була заборонена. 1957 року він був надрукований в Італії і перекладений багатьма мовами світу.
Наступного року Б. Пастернаку було присуджено Нобелівську премію “За видатні досягнення в сучасній ліричній поезії і продовження благородних традицій великої російської прози”.
Жорстоке цькування змусило письменника відмовитися від премії. 1960 року він помер, передбачивши долю своїх творів: “Цілком ймовірно, що через багато років після того, як я помру, з’ясується, якими широкими, найширшими основами була спрямована моя діяльність останніх років, чим вона дихала і живилася, чому служила”.
Ранні твори Б. Пастернака написані під впливом символізму та футуризму, які приваблювали його настановою на художній експеримент, на оновлення поетичної мови. Але поет не задовольнявся досягнутим, щоб пережити “друге народження”.
Поезія Б. Пастернака вражає глибиною й різноманітністю тем, філософською насиченістю. Провідна тема його лірики – людина та її буття. Природу і творчість, кохання і смерть, красу і трагедію існування – усе митець прагне осмислити поетично.
Як поет-філософ він тяжіє до “вічних” тем і мотивів, що символізують, зокрема, і біблійні образи.
Висновок:
Особливості поезії:
• щільне переплетення тем природи, кохання, мистецтва та їхнє філософське осмислення;
• настрої зачарування буттям, радісного сприйняття світу, духовної відкритості природі; вираження стану емоційного потрясіння, захоплення, екстазу;
• відтворення безперервного руху життя, прагнення охопити весь світ.
3.1. Прослухати поезію "Зимова ніч". Написати кооментар. Самостійно проанадізувати поезію.
https://www.youtube.com/watch?v=DJSxfiICfe4
або прочитати:
ЗИМОВА НІЧ
Мело, мело по всій землі,
Мело, сніжило.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Злітався сніг і вирував
Перед шибками,
Так влітку на вогонь мошва
Летить роями.
Ліпила віхола на склі
Кружки і стріли.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
І протяг тіні хилитав,
І мимоволі
Схрестились руки і уста,
Схрестились долі.
І черевички з ніг самі
Упали м’яко.
І віск із нічника слізьми
На плаття капав.
Все поглинала на землі
Хуртеча біла.
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
На свічку дихала імла,
Й спокуси сила
Хрестоподібно підняла,
Як ангел, крила.
І доки хуга по землі
Мела, сніжила,
Свіча горіла на столі,
Свіча горіла.
Узимку 1946 року Борис Пастернак написав вірш «Зимова ніч». Ця зима була поворотною в житті поета: він почав роботу над романом «Доктор Живаго» й познайомився з Ольгою Івінською, яка стала прототипом головної героїні твору. Ольга була набагато молодша за Бориса Пастернака, та між ними виникло справжнє кохання.
Вірш «Зимова ніч» написаний під впливом реальних подій у житті Пастернака. Проте талант великого поета перетворив життєву історію в дивовижний сплав вишуканої інтимної та глибокої філософської лірики.
Витончене відтворення особистих почуттів, виняткова музикальність тексту, філософська глибина та зворушливий ліризм — усе це робить вірш «Зимова ніч» справжнім шедевром.
3.2 Прослухати поезію "Гамлет". Самостійно проаналізувати твір.
https://www.youtube.com/watch?v=e8FXQg7FAJk
або прочитати:
Гамлет
Гул затих. Я вийшов на підмостки.
До одвірка тулячись, людську
Наслухаю долю в одголоску —
Що мені судилось на віку.
Прямо в мене цілить морок ночі
Тисяччю біноклів на осі.
Та, якщо лиш можеш, Авва Отче,
Чашу цю повз мене пронеси.
Я люблю Твій задум і пристану
На тобою визначену роль.
Але інша нині йде вистава,
І на цей раз вибути дозволь.
Та готовий вже порядок дійства,
І не відвернути німоти.
Я один, повсюди лицемірство.
Вік прожить — не поле перейти.
3.3. Прочитати поезію "В усьому хочеться дійти". Самостійно проаналізувати
В усьому хочеться дійти,
До істин суті.В роботі, в пошуках мети,
В сердечній смуті.
До сутності минулих днів,
До їх причини.
До всіх підстав, до коренів,
До серцевини.
Постійно треба нить вхопить,
Події, дати,
Жить, думать, відчувать, любить,
Світ відкривати.
Якби ж то я лише зумів
Та мав можливість,
То склав би декілька рядків
Про сильну пристрасть.
Про беззаконня, гріх весь цей,
Біги, погоні,
Про ненавмисність похапцем,
Лікті, долоні.
Тоді б я відшукав би ген,
З чого почалось,
І повторив її імен
Ініціали.
Я б вірші розбивав як сад.
Дригцем прожилок
Розквітли б липи в них підряд,
Ладком, спинились.
Красу троянд я б в вірші вніс
І подих м'яти,
Луги, отави, сінокіс,
Гроз перекати.
Давно колись Шопен створив
Оживше чудо,
Фільварків, парків та могил
Свої етюди.
Досягнутого торжества
Ця гра та мука —
Натягнута, як тетива
Тугого лука.
4. Вивчити 1 поезію на вибір напам'ять!!!!!
Увага!!!! Роботи надсилаємо у Вайбер до 20.00 у день заняття!!!!!!
Немає коментарів:
Дописати коментар