Шановні студенти, чекаю скрін ваших робіт у день заняття у Вайбер до 20.00
Тема заняття: Порядок слів у реченні. Односкладні й неповні речення. Прості ускладнені речення.
1. Записати конспект у зошит:
Речення класифікують за такими критеріями:
1. За метою висловлювання
- Розповідні – стверджують або заперечують дію. Я буду вчитися.
- Питальні – виражають питання до всього речення або до окремих його частин. Чи буду я вчитися?
- Спонукальні – виражають наказ, прохання чи побажання. Учися!
2. За емоційним забарвленням
- Окличні – вимовляються з сильним почуттям, є знак оклику. Я так хочу вчитися!
- Неокличні – немає знаку оклику. Я так хочу вчитися.
Будьте уважні! Не кожне речення зі знаком оклику – спонукальне. Наприклад, речення: Як добре вчитися! – окличне та розповідне, але не спонукальне.
3. За будовою
- Прості – одна граматична основа. Весна.
- Складні – дві й більше граматичні основи. Весна, і радощі, й свобода.
4. За складом граматичної основи
4.1. Односкладні
Головний член може співвідноситися з підметом. Це називні речення, що мають один головний член. Прегарний ранок.
Також головний член може бути співвідносним із присудком. Такі речення можуть бути:
- означено-особовими (я, ти, ми, ви). Знаю основні правила.
- неозначено-особовими (вони). Тут кують знання.
- узагальнено-особовими (усі, прислів’я та приказки). Лупайте сю скалу!
- безособовими (займенник не підставляється). Мені зле.
4.2. Двоскладні
У таких реченнях є і підмет, і присудок.
Увага! Якщо поруч із головним членом (співвідносним із підметом) є обставина, то таке речення – двоскладне неповне (питання до обставини ставлять тільки від присудка, тож, хоч його формально ніби й нема, він усе ж мислиться з контексту). Тому щойно ви підкреслили в реченні один головний член, що нагадує підмет, перевірте, чи нема при ньому обставини. Якщо її немає – це односкладне називне речення. Якщо ж є – це двоскладне неповне речення.
Наприклад, речення «Наприкінці навчання – щастя» є двоскладним неповним (на пропущений присудок у ньому вказує обставина «наприкінці»), а речення «Прегарний ранок» – односкладне називне.
5. За наявністю чи відсутністю необхідних членів
- Повні – містять усі необхідні для розуміння змісту члени. Поезія – це завжди неповторність.
- Неповні – пропущені члени речення відновлюються з попередньої репліки (діалогічні); ситуації (ситуативні); контексту (контекстуальні) / зрозумілі без відновлення (еліптичні). Для прикладу, речення «Вібрує телефон. – Алло!» буде ситуативним.
6. За наявністю чи відсутністю другорядних членів
- Поширені – мають один або більше другорядних членів. Усі невтомно працювали над цікавим завданням.
- Непоширені – не містять другорядних членів. Розпочався день.
Пам’ятайте! Звертання і вставні/вставлені конструкції не є членами речення, тому за умов відсутності другорядних членів, речення зі звертаннями та вставними словами є непоширеними.
7. За наявністю чи відсутністю ускладнювальних компонентів
- Ускладнені – містять звертання; вставні/вставлені компоненти; однорідні члени речення; відокремлені члени речення: додатки, означення, обставини. До прикладу, речення «Дорогий друже, не припускайся помилок», буде ускладнене звертанням.
- Неускладнені – не містять ускладнювальних компонентів. Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі.
Немає коментарів:
Дописати коментар