Тема: Проза І. Франко. Новела "Сойчине крило"- жіноча доля в новітній інтерпетації.
1. Записати визначення.
Новела - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом.
2. Записати конспект
Прозові твори І. Франка — одне з найвизначніших явищ української класики. Він є автором десяти романів і повістей, понад ста оповідань, новел і нарисів. У творах письменника широко показане життя робітників, селян, ремісників, інтелігенції.
Як прозаїк, І. Франко починав із реалізму: зображував громадські конфлікти, указував на соціальну достовірність людських характерів, змальовував переважно звичайних людей. Однак письменник розумів, що література постійно розвивається, тому митці наполягали знайти особливі художні засоби, нові жанри для передачі своєрідності епохи.
Тематика творів І. Франка
Робітнича тематика "Борислав сміється"
Селянська тематика "Ліси і пасовиська"
Про дітей і для дітей " Грицева шкільна наука"
Сатиричні оповівдання "Свиня", "Опозиція"
Історичні оповідання "Захар Беркут"
Тюремні оповідання "На дні"
Кохання… Про нього мріють, на нього чекають. Це почуття прекрасне не тільки своєю природністю, але й тим духовним збагаченням, котре наповнює серце. Кохання — одне з найсвітліших, найвеличніших людських почуттів, неповторне і вічне, як життя, прекрасне і таємниче. Сьогодні ми ще раз поринемо у цю таємницю, познайомившись зі змістом оповідання «Сойчине крило». одним чи не найкращим твором Франкової малої прози. А. Крушильницький відзначав, що «Сойчине крило». зі збіркою « На лоні природи». — найбільш інтересне оповідання, бо доктор Франко підносить у сім оповіданні любов на незвичайно високий п’єдестал — тримає її, що так…, із земських пут».
Ідейно-художній аналіз твору
Тема: змалювання жіночої долі в новітній інтерпретації. Головна героїня Марія дуже помилялася у своєму виборі, і це призвело до тяжких моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, намагається хоч у листі повернутися до нього.
Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим «естетом». до живого чоловіка з почуттями та емоціями.
Ідея: возвеличення кохання як найвищого почуття; засудження помилок, за які доводиться розплачуватися.
Проблематика:
✵ взаємовідносини в суспільстві, проблема людських стосунків;
✵ кохання, вірність і зрада;
✵ щастя.
У новелі письменник порушує питання про сенс людського буття; буття чоловіка, інтелігента зокрема, і жінки, яка прагне свободи, щастя.
Жанр: літературознавці називають твір І. Франка «Сойчине крило». по-різному: і повістю, і новелою й оповіданням. Для новели — твір завеликий, для повісті — мало героїв і сюжетних ліній, для оповідання — дуже драматична, напружена дія з несподіваним фіналом. Більшість схиляється до визначення «Сойчиного крила». як новели.
Композиція: «твір у творі». твір з обрамленням. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа упродовж кількох годин, та сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності.
Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, в канву якого вплітається лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає твору психологічного напруження.
Уперше в українській прозі І. Франко вводить прийом розлогого листа, з якого ми дізнаємося про взаємини закоханих Хоми-Массіно і Манюсі, про життєві пригоди головної героїні у пошуках щастя.
Сюжет твору напружений, динамічний, дві сюжетні лінії: розповідь про відлюдька Массіно, який занурився в егоїстичне, самозакохане життя і Манюсі, яка тікає від свого справжнього кохання у вир злочинного світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну.
Експозиція: герой-естет готується до зустрічі Нового року та свого сорокаріччя.
Зав'язка: лист від незнайомки.
Розвиток дії: історія кохання Марії до Массіно, ревнощі до сойки, втеча з практикантом, трьохрічне поневіряння героїні.
Кульмінація: герой-оповідач змінює свої погляди, починає розуміти справжнє життя.
Розв’язка: повернення героїні.
Позасюжетні елементи: описи (пейзажі, портрети), роздуми героя, коментарі.
Символіка новели:
Образ Сойки — символ самої героїні, символ волі, свободи.
Червона сукня з круглими цятками — символ вірності, збереження почуття.
Дзвінок — тривога, очікування чогось.
Ліс — гармонія людини і природи.
Крило — символ душі.
Подвійне сонце — подвійне життя: одне в побуті, інше в душі.
Характеристика образу Марії. Психологія душі Марії.
Сенс буття Марії полягав у пошуках щастя. Вона мріяла про різні світи про волю, достаток, палке кохання. Та доля жорстоко покарала її за втечу, за зраду.
Наприкінці вона зрозуміла, що щастя було поруч. Повертається до коханого, бо зрозуміла, що основним принципом життя є любов.
Її лист Хомі-Массіно — це сповідь зраненої душі, яка залишилася чистою, люблячою, терплячою. Кохання — велика сила, воно здатне зцілити людину, повернути її до життя.
2. Прослухати аудіо запис новели (скорочено)
https://www.youtube.com/watch?v=I_EsqCjVazg
3. Робота над змістом твору
Напишіть відповідь на питання:
✵ Як склалося життя Марії після розлуки з Массіно, з якими чоловіками звела її доля, чи кохала вона цих чоловіків?
Немає коментарів:
Дописати коментар